Хамітов Назіп Віленович

Назіп Віленович Хамітов (нар. 1963) — український філософ, письменник, психоаналітик.

• Воля до влади — це вічно голодна влада.

• Воля до маніпулювання є прагнення до знищення душі людей.

• Геніальність піднімається до самоутворення, виходить за свої межі і прагне злитися з героїзмом і святістю.

• Геній, на відміну від таланта, завжди протистоїть своєму часу. Більш того, геній протистоїть часу взагалі. Він прагне вийти з часу у Вічність.

• Кожна людина — це унікальний Голос Буття, який вправі розраховувати на Відповідь.

• Є глибинна солідарність речей, спрямована проти людини.

• Воля до натхнення підносить волю до влади, рятуючи її від деструктивної самотності.

• Культура — це кайдани Генія.

• Пізнання і творчість достатньо відчужені одне від одного.

• Туга — великий руйнівник, але в ній таїться і велика сила, що творить.

• Під напором волі до всемогутності може відбутися скинення ідеї Бога.

• У могутності є спокійне споглядання, якого бракує владі.

• Могутність більше належить стихії Вічності, тоді як влада перебуває в часі.

• Комп'ютерна цивілізація перетворює знання в інформацію, а пізнання – в інформування.

• Рід породжує пристрасть, воля — цивілізацію, натхнення — культуру.

• Щира святковість і незвичайність буття може відкритися нам тільки в акті творчості.

• Туга шляхетніша за нудьгу.

• Якщо воля є спрямованість до буття, то натхнення – саме буття.

Джерела

• Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001