Вікіпедія
Климент Цачев (7 серпня 1925, с. Обнова, Болгарія — 19 березня 1996, Софія) — болгарський письменник і драматург.
| Трактора спинив у борозні,
привітався з усміхом коханий...
Шерехіт колосся вдалині
у долині темній тихо тане[1]Любов |
|
|
|
|
| Літній вечір, ти мовчи в кущах,
не дивись, як тисне він їй руки!
Заіскрилась дівчині в очах
радість після довгої розлуки[1]Любов |
|
|
|
|
| Місяцю, світи, мій друже,
їм, і не треба строгим видаватись.
Бо невже лиш поглядом одним
двом коханим личить милуватись?[1]Любов |
|
|
|
|
| Хтось так радо піснею залився,—
в тиші пісню вітерець доніс.
Щоб послухать — місяць зупинився,
срібний місяць над селом повис[1]Весна |
|
|
|
|
| Може, у відпустку прикордонник
повертається, де рідний дім.
І дзвенить вже пісня, наче дзвоник,
в серці мужнім, в серці молодім[1]Весна |
|
|
|
|
| Місяць в річці серед срібноплину,
лист шуміть о тополях перестав...
Може, хтось якраз у цю хвилину
вперше дівчину поцілував[1]Весна |
|
|
|
|
- 1 2 3 4 5 6 Переклади за ред. П. Тичини. Світло над Болгарією. - Київ. : Видавництво ЦК ЛКСМУ «Молодь», 1954. - 280с. Стор.205,206
