Карлос Кастанеда

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карлос Кастанеда
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Карлос Кастанеда (1925–1998) – антрополог (доктор філософії з антропології) і письменник, етнограф.

Цитати[ред.]

  • Втративши все — і ти отримаєш все[1].
  • У бою за своє життя, мить це вічність, яка має можливість вплинути на фінал бою[1].
  • Сон — це явище, яке відбувається в тілі, і осяяння, яке з'являється в розумі[1].
  • Ти всякий раз відчуваєш себе зобов'язаним обгрунтувати власні дії, нібито ти один на всій землі, який живе неправильно[1].
  • Нераціонально витрачати власне життя лише на один шлях, особливо, якщо даний шлях без серця[1].
  • Ти зовсім не маєш часу, але вічність оточує тебе[1].
  • Ти злий на людей, якщо відчуваєш, що їх дії важливі. Нічого аналогічного я давно не відчуваю[1].
  • Набагато простіше рухатися, коли ти відчуваєш сильний стрес, ніж бути ідеальним у звичайній дійсності[1].
  • Секрет трюку в тому, на чому особистість робить акцент. Ми або створюємо себе нікчемними, або створюємо себе сильними. Кількість витрачених зусиль однакова[1].
  • Не дозволяй собі нерозумно вибачатися, вибачення не мають влади змінити вчинки[1].

Подорож в Ікстлан[ред.]

  • «Бачення», згідно зі словами дона Хуана, можна охарактеризувати як «реакцію на перцептивні запити світу поза описом, який ми звикли називати реальністю».
  • <...> є лише одна річ, яка нам потрібна для всього, що ми робимо. Він назвав її «духом». Без духу людина не здатна ні на що.
  • Ти маєш зрозуміти, – сказав він, – що у нас є лише дві альтернативи: ми або ставимося до речей як до незаперечних фактів, або ні. Обираючи перше, нас в решті решт поглинає нудьга та втома від світу та самих себе. Якщо ж ми віддаємо перевагу другому варіанту і стираємо особисту історію, то нам вдається створити туман навколо себе – дуже хвилюючий і загадковий стан, в якому ніхто, навіть ми самі, не знаємо, за яким кущем ховається заєць.
  • Набагато цікавіше не знати, за яким кущем ховається заєць, ніж поводити себе так, наче ти знаєш.
  • Ти ставишся до себе занадто серйозно <...> Ти вважаєш себе до біса важливим. Припини це! Ти почуваєш себе достобіса важливим, тому й починаєш дратуватися через найменшу дрібницю. Ти такий до дідька важливий, що не можеш спокійно жити, якщо речі навколо виявляються не такими, як ти думав. Ти, мабуть, вважаєш, що маєш характер? Маячня! Ти слабкий і зарозумілий.
  • Почуття власної важливості – ще одна річ, якої треба позбутися, так само, як і особистої історії <...>.
  • Світ навколо нас – дуже загадкове місце <...> Він не розкриває свої таємниці так легко.
  • Доки ти вважаєш самого себе найважливішою річчю на землі, ти не здатен по-справжньому цінувати оточуючий світ. Ти наче кінь, взятий у шори, – не бачиш нічого, окрім себе.
  • <...> твоя розумність робить тебе ще дурнішим, ніж я думав <...>

Примітки[ред.]