Канкрін Єгор Францович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Єгор Францович Канкрін (1774 — 1845) — російський державний діяч і письменник німецького походження, генерал інфантерії, міністр фінансів Російської імперії у 1823–1844 рр.

Цитати[ред.]

  •  

Землеробство ніде не робить у нас справжніх успіхів, бо досі всі зусилля сільських господарів були направлені не стільки на покращення побуту селян, як на їх пригноблення. Збільшити побори з хлібороба — єдина мета поміщиків[1].

 

Земледелие нигде не делает у нас настоящих успехов, потому что до сих пор все усилия сельских хозяев были обращены не столько на улучшение быта крестьян, сколько к их угнетению. Увеличить поборы с земледельца — единственная цель помещиков.

  •  

Залізниці не завжди є результатом природної необхідності, а радше об'єктом штучної потреби чи розкоші. Вони заохочують до необов'язкових подорожей з одного місця в інше, що повністю типово для нашого часу[2]

  •  

Залізниці знищать таку необхідну суспільну ієрархію, новий вид транспорту призведе до рівності станів, бо і сановник і простак, пан і мужик поїдуть, сидячи поруч у вагоні, в одному посаді[3].

 

Железные дороги уничтожат столь необходимую общественную иерархию, новый вид транспорта приведет к равенству сословий, так как и сановник и простак, барин и мужик поедут, сидя рядом в вагоне, в одном посаде.

  •  

Не завжди міністр фінансів може слідувати своїм принципам. Він не володар, а лише слуга, як у монархічних, так і в конституційних державах. Але ніколи не повинен він сприяти тому, що суперечить справедливості; у важливих справах ніколи не чинити всупереч своїм переконанням; але — якщо йому буде це наказано — то вже виконувати чесно[4].

 

Не всегда министр финансов может следовать своим принципам. Он не властитель, а лишь слуга, как в монархических, так и в конституционных государствах. Но никогда не должен он оказывать своего содействия тому, что противно справедливости; в важных делах иког
да не делать уступок вопреки своему убеждению; но — если ему будет это приказано — то уже исполнять честно.

Про Канкріна[ред.]

  •  

Ти знаєш, що нас двоє, які не можуть залишити своїх постів, поки живі: ти і я[5].

 

Ты знаешь, что нас двое, которые не можем оставить своих постов, пока живы: ты да я.

  — імператор Микола I, коли Канкрін через стан здоров'я просив про відставку, після 1840 року

Примітки[ред.]

  1. Биографическая библиотека Ф. Павленкова: Жизнь замечательных людей: В 3 т. Т. 2: XVII – XVIII вв. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2001. — С. 546
  2. Аджемоґлу Д., Робінсон Д. Чому нації занепадають. Походження влади, багатства та бідності. 2-ге вид., випр / Пер. з англ. і наук. ред. О. Дем'янчука. ‒ К.: Наш формат, 2017. ‒ С. 200.
  3. Фарид Хусаинов. Создание первой железной дороги в России: как все было на самом деле. Архів оригіналу за 2018-01-08. Процитовано 2018-01-08.
  4. Граф Е.Ф. Канкрин и отечественная наука финансового права середины XIX века
  5. [1]