Життя богеми

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку

«Життя богеми» (фр. La Vie de Bohème, в прокаті Фінляндії — фін. Boheemielämää) — фільм фінського режисера Акі Каурісмякі за мотивами роману Анрі Мюрже «Сцени з життя богеми».

Цитати[ред.]

  •  

Марсель: В цій чарці менше ніж в кошмарі п’янчуги.

 

.

  •  

Родольфо: У мене закінчилась кава, але я можу зварити суп.

 

.

  •  

Продавчиня ломбарду: А якщо дружина повернеться до вас і не знайде обручку?
Родольфо: Не повернеться. Вона втекла з американцем. У нього кадилак. Мені соромно перед дітьми. Вони залишились зі мною, а грошей на їжу бракує. Вони плачуть від голоду. Вночі.
Продавчиня ломбарду: Скільки років малюкам?
Родольфо: 14, 9, 7, 6, 3, 2, 1, а молодшому пів року.
Продавчиня ломбарду: Так багато дітей?
Родольфо: Ми були молоді та закохані в один в одного тією дивною весною.

 

.

  •  

Марсель: Де ж чорний піджак?
Родольфо: Ти не бачиш?
Марсель: Ти його зіпсував. Я пропав. Газетний магнат Гассо запросив мене. Він заснував журнал мод «Пояс Озіріса» і вирішив призначити мене головним редактором. Якщо я з'явлюся в цих кошлатих речах — він передумає.
Шонар: Ти в будь-якому випадку не можеш прийняти його пропозицію. Гассо підтримують праві. Твої принципи не дозволять їсти хліб просочений потом народу.
Марсель: Ти помиляєшся. Він входить в ліву фракцію парламентського правого крила. І вчора голосував за пенсії вдовам. І він знайомий з впливовими людьми, яким я пораджу замовляти тобі музику, а Родольфо портрети.
Шонар: Це змінює все. Коли ти з ним зустрічаєшся?
Марсель: О п'ятій.
Шонар: Не можна не гаяти ані хвилини. Черевики замажемо чорною лакрицею. Ніхто і не помітить, що одна пара з круглим носком, а інша гостроноса.
Марсель: Мені потрібен чорний піджак. Я готовий віддати за нього десять років життя і праву руку.

 

.

  •  

Шонар: Тут напевно тисяч 60.
Марсель: 15 240 франків якщо точніше. Аванс за видання пробного номера «Пояса Озіріса». Щоб застрахуватися від серйозних перипетій я хочу серйозно підійти до роботи. Я позбудуся цих ганчірок і почну одягатися пристойно, щоб мене поважали в будинку моделей. Якщо ви підете за моїм прикладом, — я влаштую вас рекламними агентами журналу. А поки наше життя буде визначати найсуворіша економія.
Шонар: Повністю згоден. Але спочатку дай мені аванс у 2-3 тисячі франків.
Марсель: Навіщо?
Шонар: Для роботи агента мені потрібна машина. Щоб рекламувати журнал в провінціях.
Марсель: Це вірно.
Шонар: Може перекусимо?
Марсель: Так, а потім я розповім вам свою нову роботу.
Шонар: Недалеко від сюди є чудовий ресторан. Досить дорогий, але ми заощадимо час.
Марсель: Але з завтрашнього дня ми повинні розібрати суворі заходи економії.
Шонар: Щоб не їсти в ресторанах ми запросимо куховарку. Або краще найняти слугу, який буде бездоганно готувати. І квартири в бездоганному порядку. І більше часу на роботу. Поки слуга чистить черевики ми займаємося невідкладними справами журналу.
Марсель: Для цього потрібна велика квартира.
Шонар: Це в будь-якому випадку необхідно. Наше життя має відповідати нашому новому соціальному становищу.

 

.

Джерела[ред.]