Животков Олександр Олегович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Животков Олександр Олегович
Zhyvotkov portrait.jpg
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії

Олександр Олегович Животков (нар. 31 березня 1964, Київ, Українська РСР) — український художник, член Національної спілки художників України (з 1989), об'єднання «Живописний заповідник» (1991—1995), представник постмодерністського мистецтва в Україні.

Про художника[ред.]

  •  

Ольга Петрова, кандидат мистецтвознавства, доктор філософських наук про Олександра Животкова:

«У мистецьких колах України Олександр Животков давно відомий як самобутній майстер живопису. Живопис на полотні, на дерев'яних дошках, як і на інших матеріалах, які артистично перетворюються під рукою і фантазією майстра, його скульптурні об'єкти — все підпорядковано вічному діалогу «буття — небуття». …Олександр Животков — рідкісний феномен, який з'єднав у собі художника і філософа, великі його пізнання в сфері праісторичної культури людства. Ще наприкінці 1980-х як живописець О. Животков знайшов власну знакову систему (риба, постать або голова жінки, хрест, птиця тощо). Ця символіка, яку завжди знайдеш у всіх його роботах, очевидно перегукується з архаїчними образами християнської іконографії. Авторська художня форма, в якій зашифровані загальнолюдські смисли, очевидно авангардна і належить XXI століття»[1].

  •  

Ольга Балашова, кандидат філософських наук, мистецтвознавець про Олександра Животкова:

«Животков — представник рідкісної касти художників-медіумів, які подібно древнім деміургам або шаманам, уміють не просто розповісти про акт творіння, а здатні відтворити його, змушуючи нас — досвідчених науковим знанням людей XXI століття — не просто вірити, а чітко усвідомлювати натхненність матерії».

  •  

Дмитро Корсунь про Олександра Животкова:

«Олександрові Животкову притаманні первинні відчуття спорядженого у важкий похід воїна, який долає простори у пошуках східного краю материка, у пошуках «Святої землі». Потаємне релігійне відчуття місії еманує з кожного його полотна. Полотно дивовижно витримано, йому притаманні класична завершеність, строгий чекан, summa summarum живописної еволюції і культури. Полотно цінне як художній супровід певного ритуалу, необхідного майстрові для істинного утвердження[2]».

Примітки[ред.]

  1. Петрова О. Белые окна, черные дороги: Протоархаика Александра Животкова // МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія. — 2013. — Вип. 9. — С. 169—170
  2. Александр Животков


Bookmark-new.svg