Естер Дюфло
| Естер Дюфло | |
.jpg)
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Естер Дюфло, народилася 25 жовтня 1972 року в Парижі, є франко-американським економістом,професоркою Массачусетського технологічного інституту (США). У 2019 році вона отримала Нобелівську премію з економіки разом з Абхіджитом Банерджі та Майклом Кремером.
Цитати[ред.]
Самого економічного розвитку недостатньо, щоб гарантувати прогрес у певних ключових сферах для покращення статусу жінок, особливо в політиці, де вперті стереотипи ставлять під сумнів компетентність жінок щодо керування.[1] |
Коли економічний розвиток сприяє зменшенню бідності, становище жінок покращується з двох причин: з одного боку, коли бідність зменшується, покращується становище всіх, включаючи жінок. З іншого боку, оскільки нерівність між статями зменшується зі зменшенням бідності, розвиток призводить до більшого покращення становища жінок, ніж чоловіків.[1] |
Конкретна політика на користь жінок має бути виправдана не лише на підставі принципу гендерної рівності, але й тому, що рівність сама по собі є бажаною та вартує витрат, які вона тягне за собою.[1] |
Ані економічний розвиток, ані покращення становища жінок не є чудодійним рішенням. Для досягнення гендерної рівності важливо продовжувати приймати політичні заходи, які надають перевагу жінкам за рахунок чоловіків, і, ймовірно, протягом тривалого часу.[1] |
Існують способи обійти проблеми самоконтролю, але щоб скористатися ними, зазвичай потрібен перший акт самоконтролю.[2] |
Джерела[ред.]
«Égalité des sexes et développement», Esther Duflo, dans Le Livre noir de la condition des femmes, Sous la direction de Christine Ockrent (trad. Dominque Macahiès et Aurélien Talbot), éd. XO, 2006 ISBN 978-2-7578-0246-5
Poor Economics: A Radical Rethinking of the Way to Fight Global Povertyby. Abhijit V. Banerjee, Esther Duflo.PublicAffairs, 2012, р.324