Перейти до вмісту

Елвін Тоффлер

Матеріал з Вікіцитат
Елвін (Олвін) Тоффлер
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Елвін Тоффлер (англ. Alvin Toffler; 4 жовтня 1928, Нью-Йорк, США – 27 червня 2016, Лос-Анджелес, США) — американський письменник, соціолог та футуролог, один з авторів концепції «Інформаційної цивілізації».

Цитати[ред.]

  •  

Безграмотними у 21 сторіччі будуть не ті, хто не вміє читати та писати, а ті, хто не вміє вчитися, довчатися та перевчатись.

 

The illiterate of the twenty-first century will not be those who cannot read and write, but those who cannot learn, unlearn, and relearn.[1][2]

Шок майбутнього (1970)[ред.]

  •  

Зміна — це процес, за допомогою якого майбутнє вторгається в наше життя, і важливо дивитися на нього уважно, не лише з грандіозних перспектив історії, але й з точки зору живих, дихаючих людей, які переживають це.
    Прискорення змін у наш час саме по собі є стихійною силою. Цей прискорений поштовх має особисті та психологічні, а також соціологічні наслідки.[3].

 

Change is the process by which the future invades our lives, and it is important to look at it closely, not merely from the grand perspectives of history, but also from the vantage point of the living, breathing individuals who experience it.
The acceleration of change in our time is, itself, an elemental force. This accelerative thrust has personal and psychological, as well as sociological, consequences.

       вступ
  •  

Якщо індустріалізм із його швидшим темпом життя пришвидшив сімейний цикл, то суперіндустріалізм тепер загрожує його повністю розбити.[3].

 

If industrialism, with its faster pace of life, has accelerated the family cycle, super-industrialism now threatens to smash it altogethers.

       гл. 11
  •  

Зміни не просто необхідні для життя; це життя. Таким же чином, життя - це адаптація.
     Однак існують межі адаптивності. Коли ми змінюємо свій стиль життя, коли ми створюємо та розриваємо стосунки з речами, місцями чи людьми, коли ми неспокійно рухаємося через організаційну географію суспільства, коли ми дізнаємося нову інформацію та ідеї, ми адаптуємося; ми живемо. І все ж існують обмежені межі; ми не нескінченно стійкі. Кожна орієнтаційна реакція, кожна адаптаційна реакція стягує певну ціну, поступово зношуючи механізми тіла, аж поки не виникне відчутне пошкодження тканин.
    Таким чином, людина врешті-решт залишається тим, чим вона почала на початку: біосистемою з обмеженою здатністю до змін. Коли ця здатність переповнена, наслідком стане майбутній шок.[3].

 

Change is not merely necessary to life; it is life. By the same token, life is adaptation.
There are, however, limits on adaptability. When we alter our life style, when we make and break relationships with things, places or people, when we move restlessly through the organizational geography of society, when we learn new information and ideas, we adapt; we live. Yet there are finite boundaries; we are not infinitely resilient. Each orientation response, each adaptive reaction exacts a price, wearing down the body's machinery bit by minute bit, until perceptible tissue damage results.
Thus man remains in the end what he started as in the beginning: a biosystem with a limited capacity for change. When this capacity is overwhelmed, the consequence is future shock.

       гл. 15
  •  

Навчаючи студентів, як вчитися, довчатися та перевчатись, освіта може отримати потужний новий вимір.[3].

 

By instructing students how to learn, unlearn and relearn, a powerful new dimension can be added to education.

       гл. 18

Примітки[ред.]

  1. 10 Perspectives on Learning in Education. (2020). United Kingdom: Taylor & Francis.
  2. Alvin Toffler: What he got right - and wrong
  3. а б в г Шок майбутнього, 1970