Перейти до вмісту

Думанська Юлія Ігорівна

Матеріал з Вікіцитат
Юлія Думанська
Стаття у Вікіпедії

Думанська Юлія Ігорівна (нар. 1991, Львів, Українська РСР) — українська співачка.

Цитати

[ред.]
  • «Можна сказати, що мене виховувала бабуся. Мама поїхала до іншої країни, коли мені було 12 років. Тому я довго не бачила маму, але бабуся своїм теплом і любов'ю заповнила цю прогалину і дала моїй душі та серцю всі необхідні якості. Не можу сказати, що комусь більше довіряю, адже ми сім'я! Як любляча дочка завжди намагаюся їх тішити, давати більше приводів гордості. Але й у найскладніші моменти знаю, що вони на моєму боці».
  • «Для мене, як для дівчини із Західної України, дуже важливо виконувати україномовні пісні. Але я хотіла, щоб пісня не була повністю українізованою, як народна, а звучала сучасно та модно, до того ж була зі змістом. Пісня „Пробач“ — це гарна глибока лірична композиція. У ній розповідається про почуття, близькі практично кожній жінці».
  • «Намагаюся уникати необдуманих рішень, адже, як відомо, вони часто спричиняють низку подій, за які доводиться нести відповідальність. Для того, щоб прийняти рішення і зробити вчинок, я обов'язково повинна зважити все за все проти».
  • «Кожен виконавець, чи то актор чи музикант, дарує частинку себе аудиторії, передає пристрасть, емоції, які він сам пережив. Завжди буде цікава та людина, якій є що сказати! Я вже давно переконалася в тому, що аудиторія відчуває фальш, тому зі своїм слухачем я дуже чесна. Популярність — це не мета! Популярність — це нагорода за всі пережиті почуття, інтерпретовані в пісні та чудову музику».
  • «Я за конструктивну критику, яка може бути підтверджена фактами та аргументами. Адже існує тонка грань між заздрісними висловлюваннями і зауваженнями професіонала, що стоять. Іноді завдяки критиці можна виправити свої помилки та отримати особистісний розвиток. Знаю, що мої близькі дають слушні поради, яких варто прислухатися».
  • «Сьогодні дуже добрим інструментом для спілкування з шанувальниками є соціальні мережі. Щодня мені приходять сотні запитів про „дружбу“, тисячі повідомлень та відгуків про те, що моя творчість одним допомагає, інших надихає, треті просто насолоджуються ним. Ці одкровення для мене є найяскравішим підтвердженням того, що я на вірному шляху».
  • «Вживаю багато овочів та фруктів. Дуже люблю все натуральне та домашнє. Особливої ​​дієти не дотримуюсь, все в рамках дозволеного. Головне — це догляд за собою та любов до себе. І, звичайно ж, спорт. Організм людини настільки індивідуальний, що до кожного необхідно знайти особливий підхід. Я знаю, що те, що найкраще підходить мені, може бути протипоказане іншій людині».
  • «Головним у моєму житті завжди є сім'я. Хоч би що трапилося, я знаю, що в мене є люблячі люди»[1].
  • «Одного дня я просто сіла, вдихнула-видихнула й вирішила робити те, що мені дійсно під силу, й те, що комфортно для моєї родини. Не потрібно боятися говорити про те, що тебе турбує. А тим паче довго на цьому зациклюватися».
  • «Знаєте, мені так подобаються ті емоції, які викликає материнство! Цей потяг, безмежна любов… У мене бракує слів, щоб це пояснити. Мабуть, мене зрозуміють тільки мами. Я обожнюю проводити час із малечею. Просто полежати чи побавитися з ними. Це так заряджає енергією, надихає. Хоча, звісно, бувають моменти, коли хочеться хоча б на десять хвилин залишитися самій у кімнаті, аби перевести дихання). Але таке буває вкрай рідко»[2].
  • "Вночі до нас до квартири залізли злодії. Нас пограбували. Причому ніхто цього не чув. Я вночі одна почула, лише як рипнули двері, але подумала, що не може ніхто залізти до квартири. Прокидаємося вранці, і я виходжу із апартаментів, і мені говорить сусідка: «Будьте обережні, бо до мене вночі заліз грабіжник. Я просто його побачила. Він ходив із ліхтариком моїми апартаментами»[3].

Примітки

[ред.]