Головний тренер збірної до 15 років викликав мене на дві товариські гри проти Бельгії торік у лютому. Я дебютував у грі, в якій було багато голів (3: 3). Після цього, я грав у складі збірної до 16 років, а потім, тренер команди до 17 років викликав мене на перший етап відбіркових матчів чемпіонату Європи. У трьох іграх я пропустив лише один гол. Після цього я потрапив до основного складу «Мілана». Це був матч проти «Чезени». Я опинився на лаві запасних на «Сан-Сіро». Неможливо пояснити ці емоції, які відчуваєш на цьому стадіоні! Мені вдалося виконати свою дитячу мрію[1].
»
«
Мій кумир — Джіджі Буффон і моя мрія піти по його стопах і стати воротарем номер один у збірній Італії. Всі хотіли б провести свою кар'єру як він[2].
Доннарумма — це безперечно голкіпер топ-класу, у 16 років витримувати такий тиск преси - це рідкісна, але дуже важлива здатність. Я щасливий, що незважаючи на все, він розвивається і рухається в правильному напрямку (Джанлуїджі Буффон)[3]
.jpg)
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі