Даніель Тоскан дю Плантьє

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Даніель Тоскан дю Плантьє
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Даніе́ль Тоска́н дю Плантьє́ (фр. Daniel Toscan de Plantier; 7 квітня 1941, Шамбері, Франція — 11 лютого 2003, Берлін, Німеччина) — французький кінопродюсер, прокатник, актор, критик.

Цитати[ред.]

  •  

Подібно до того як фотографія звільнила живопис від необхідності відчужено-натуралістично фіксувати дійсність, телебачення звільнило кіно від обов'язку неодмінно викликати сміх — хоча саме цьому імпульсу ми зобов'язані появою, скажімо, Чапліна, Кітона та інших великих клоунів перших років існування кінематографу. Надалі ж необхідність смішити, розважати широку публіку перетворилася на кошмар для тих, хто мав зовсім інші амбіції.

  •  

У перші роки після свого народження кінематограф жив за законами, принципово відмінними від тих, що управляють ним сьогодні. У новому мистецтві бачили передусім зручний інструмент пізнання світу, засіб правдивої інформації. <...> Мало хто міг передбачати в ті роки, що незабаром саме видовище переможе в кіно усе інше.

  •  

В усьому, що стосується кіно, дуже важко відокремити творчість від індустрії. Ця невловимість межі створює труднощі для існування кіно у сфері чистого мистецтва, проте вона ж робить кінематограф співзвучним духу нашої епохи. Кіно не може існувати поза визначальним його контекстом, навіть якщо нам відомо, що сила великих полягає у їх здатності до опору законам довкілля.

  •  

Витвір мистецтва — це завжди любовне послання, запечатане в пляшку і викинуте в море. Воно має бути отримане і уважно прочитане.

  •  

Великий продюсер — це продюсер, що вибрався з пастки, зумів перемогти банкрутство, самотність, нерозуміння колег і широкої публіки. Той, для кого професійна гідність важливіше хороших зборів. Дуже часто великі продюсери потом і кров'ю заслуговують на визнання. Але чи знає глядач, хвалячи картину, чого був вартий цей результат продюсерові? Він впорався з сюжетом, який міг його убити, з нестачею грошей, з неминучою зрадою артистів, для яких існують лише інтереси їх акторської біографії.

Джерела[ред.]