Втеча з Шоушенка

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук

«Втеча з Шоушенка» (англ. The Shawshank Redemption) — американський фільм-драма 1994, знятий режисером Френком Дарабонтом за повістю Стівена Кінга «Ріта Гейворт і втеча з Шоушенка».

Цитати[ред.]

  •  

Ви хочете знати чи каюсь я? Не минає і дня, щоб я не шкодував про це. Не тому, що я тут і не тому, що я винен. Я згадую себе в минулому, коли я був дурним хлопчиськом, який скоїв жахливий злочин. Я хочу поговорити з ним, пояснити, що до чого, хочу вправити йому мізки, але не можу. Цього хлопця давно немає, залишився тільки цей старий, і я повинен з цим жити. Виправився я? Та це пусте слово.

 

  •  

Відійдіть! З ним відбувається нещасний випадок!

 

  •  

Якщо ти зайшов так далеко, може ти зайдеш ще далі?

 

  •  

Деякі птахи не призначені для того, щоб тримати їх у клітці. Їх оперення блищить казковими фарбами, пісні їх дикі та солодкозвучні. Краще дати їм свободу, інакше одного разу, коли ви відкриєте клітку, щоб погодувати птицю, вона просто випурхне. І якась частина вашої сутності буде знати, що все відбувається так, як і має, і радіти. Але будинок ваш спорожніє без цього дивовижного створіння, життя стане більш нудним і сірим…

 

  — Ред
  •  

Надія — найпрекрасніше почуття. Воно ніколи не вмирає.

 

  •  

У тому-то і краса музики — її не можуть конфіскувати.

 

  •  

День новий — лайно старе.

 

  •  

Але ж знаєш, раніше я був чесним банкіром. Потрібно було сісти у в'язницю, щоб стати шахраєм.

 

  •  

Моя дружина говорила що мене не зрозуміти, що я як закрита книга. Постійно на це скаржилася. Вона була красива. Боже я любив її. Просто не знав як показати. І вбив її Ред. Я не стріляв, але я прогнав її і вона померла через мене. Через те який я…

 

  — Енді Дюфрейн
  •  

Я сподіваюся, що переберусь через кордон, сподіваюся побачити свого друга і потиснути йому руку, я сподіваюся, що Тихий океан такий же блакитний, яким він мені снився, я сподіваюся…

 

  — Ред
  •  

Я так збуджений, що мені не сидиться на місці, а думки не тримаються в голові. Думаю, так може відчувати себе тільки вільна людина. Вільна людина на початку довгого шляху, кінець якого невідомий.

 

  — Ред
  •  

Птахів у неволі не втримаєш. Їх крила занадто яскраві, і коли вони відлітають — частина тебе, яка знала, що було б гріхом тримати їх під замком, звичайно, якось заспокоюється і радіє, що їх більше немає, але все одно те місце, де ти живеш, стає ще похмурішим, ще темнішим після того, як вони відлітають. Мабуть, я просто нудьгував за своїм другом.

 

  •  

Все зводиться до дуже простого вибору: займайся життям або займайся смертю.

 

  •  

На твоєму місці я б виростив очі на потилиці.

 

  •  

Ходять чутки, що ти зарозумілий. Гадаєш, твоє лайно пахне приємніше інших?

 

Джерела[ред.]