Владислав Бронєвський

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Влади́слав Бронє́вський
Wladyslaw Broniewski Polish poet.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Влади́слав Бронє́вський (пол. Władysław Broniewski; 1897—1962) — польський поет.

Цитати[ред.]

  • Варто жити й гинути варто
    за життя, що в думках зацвіло.
    Треба голову, наче прапор,
    Пронести ворогам на зло.

    Треба гарно вмирати, без муки,
    грізно в дула дивитись — аж ниць,
    затремтівши, впадуть падлюки,
    і замовкне гуркіт рушниць.
(«На смерть революціонера» / Пер. Дмитра Павличка // Антологія польської поезії. — Т. ІІ. — С. 148)
  • Він ішов з багнетом проти танка —
    тільки кров і каша-болотянка.
(«Польський солдат» / Пер. Романа Лубківського // Антологія польської поезії. — Т. ІІ. — С. 163)
  • Є кривди в нашому краю;
    не скреслять їх чужинці злісні,
    та все ж вітчизні кров свою
    дамо — дамо із серця й пісні.
(«Примкни багнет!» / Пер. Романа Лубківського // Антологія польської поезії. — Т. ІІ. — С. 163)
  • Коли прийдуть палити дім,
    твій дім, де ти живеш — вітчизну,
    коли здвигнуть гарматний грім
    і блискавку залізну,
    коли почнуть у двері бити
    прикладами несамовито,
    стань за дверми,
    зброю візьми,
    примкни багнет!
    І — в бій!
    Вперед!
(«Примкни багнет!» / Пер. Романа Лубківського // Антологія польської поезії. — Т. ІІ. — С. 162)
  • Уста затисни в мовчанні,
    слухай, чола не знижуй.
    Це — повість про дні останні
    Комуни міста Парижа.
(«Паризька комуна» / Пер. Максима Рильського // Антологія польської поезії. — Т. ІІ. — С. 151)

Джерела[ред.]

  • Антологія польської поезії. — Т. ІІ / Пер. з пол. Упоряд. Юлії Булаховської. — К.: Дніпро, 1979. — 503 с.