Перейти до вмісту

Вертіль Олександр Васильович

Матеріал з Вікіцитат
Олександр Васильович Вертіль
Стаття у Вікіпедії

Олександр Васильович Вертіль (нар. 27 листопада 1958 року, смт Жовтневе, Сумська область) — український письменник, поет, перекладач та журналіст. Член Національної спілки журналістів України (1981) та Національної спілки письменників України (1992). Заслужений журналіст України (2013). Голова Сумської організації НСПУ (2003—2018). Власний кореспондент газети «Урядовий кур'єр» у Сумській області.

Про творчість Олександра Вертіля

[ред.]
  •  

Вертіль починався з традиційних ритмів та мотивів як поет передовсім думки, однак висловленої з літературною елеганцією. Він не спокушався епатувати чи шокувати читача. У цьому розумінні він завжди «рівний» і спокійний. Мовби чоловік, який усе важливе передумав і дав собі відповіді на всі важливі для людського буття запитання [1].

  Михайло Слабошпицький
  •  

Художнє слово цього поета мовби підсвічене і освітлене зсередини його теплом, любов’ю, щирістю. Воно не статичне, а міниться-грає всіма слобожанськими барвами, відтінками, гранями. Із задоволенням прочитав його нову книгу вірші «Паморозь». Це успіх не тільки мого колеги-земляка, а й українського поетичного слова загалом[2].

  Дмитро Білоус
  •  

Олександр Вертіль обдарований рідкісно гармонійним талантом поетично бути «на просторі часу» рідної українцеві універсної Сумщини між Богом і людьми, бо він світлий, добрий, нетутешньо і невчасно романтичний, як Чумацький Шлях… Дорожу дружбою з ним. Люблю його ніжну і глибоку лірику, яка ошляхетнює[2].

  Ігор Павлюк
  •  

Це висока пронизлива лірика з глибинним філософським наповненням, сплав гострих почуттів, вишуканої шляхетності, житейської мудрості людини, яка знає ціну Слову. Він надзвичайно точний і філігранний у своїх рядках, які позбавлені зайвості, перевантаженості. Мов майстерний різьбяр, шліфує кожен з них, підпорядковуючи основній думці і почуттям, що злиті воєдино[1].

  Анатолій Мокренко

Примітки

[ред.]
  1. а б Вертіль О. Геометрія вогню: поезії. — Суми, 2018. — С. 4, 443
  2. а б Вертіль О. На просторі часу. Кн. 1. — Суми, 2010. — С. 5, 8.