Вернер Зомбарт

Вернер Зомбарт (нім. Werner Sombart; 19 січня 1863, Ермслебене — 18 травня 1941, Берлін) — німецький філософ, соціолог, економіст марксистського толку.

Гаєк про Зомбарта у "Шляху до рабства"

Розділ 12. СОЦІАЛІСТИЧНІ КОРЕНІ НАЦИЗМУ

• Мабуть, першим і певною мірою найхарактернішим представником цього шляху був покійний нині професор Вернер Зомбарт, чия сумнозвісна книжка «Гендлярі і герої» (Händler und Helden) вийшла друком у 1915 році. Зомбарт починав як соціаліст марксистської школи, і ще в 1909 році з гордістю заявляв, що більшу частину свого життя присвятив боротьбі за ідеї Карла Маркса. Він, як ніхто інший, багато зробив для поширення в Німеччині ідей соціалізму й антикапіталістичних настроїв різних відтінків. Значною мірою завдяки його зусиллям німецька думка була насичена марксистськими елементами так, як у жодній іншій країні до революції в Росії. Деякий час його вважали видатним представником соціалістичної інтелігенції, який через свої радикальні погляди й дальші переслідування не зміг отримати кафедру в університеті. І навіть після війни його вплив у Німеччині та поза її кордонами як історика, який дотримувався марксизму у своїх підходах, хоч і перестав бути марксистом у політиці, залишався дуже суттєвим. Це, зокрема, відчувається в працях багатьох американських й англійських прихильників планування.

• До 1914 року справжнім німецьким ідеалам героїчного життя загрожувала смертельна небезпека через тривалу перевагу англійських комерційних ідеалів, англійського комфорту й англійського спорту. Народ в Англії не тільки сам став повністю розбещений, кожний профспілковий діяч потонув у «трясовині комфорту», але й почав заражати всі інші народи. Тільки війна допомогла німцям згадати, що вони були нацією воїнів, людьми, у яких будь-яка діяльність, і насамперед економічна, підпорядкована воєнним цілям. Зомбарт знав, що різні народи зневажали німців за їхній культ війни, але сам він пишався цим. Ставлення до війни як до якогось варварства і безглуздя є продуктом комерційних поглядів.
• Існує життя, вище за життя особисте, і це життя народу, життя держави, і призначення індивіда — жертвувати собою заради цього вищого життя. Війна для Зомбарта — це втілення героїчного розуміння життя, а війна проти Англії — війна з протилежним ідеалом, з комерційним ідеалом індивідуальної свободи й англійського комфорту, а найогиднішим їх уособленням він вважав безпечні бритви, які німці знаходили в англійських окопах.

• Якщо випади Зомбарта тоді здавалися занадто відвертими навіть більшості німців, інший німецький професор запропонував майже ті самі ідеї, але в значно поміркованішій і науковій формі, яка завдяки цьому виявилася ефективнішою. Професор Йоганн Пленґе був відомим знавцем Маркса, як і Зомбарт. Його книжка «Маркс і Геґель» дала початок нинішньому відновленню інтересу до ідей Геґеля серед дослідників марксизму.