Ван Вей

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ван Вей
Wang Wei.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Ван Вей (кит. 王維 *699(701)—†759(761)) — китайський поет, художник, музикант. Представник китайської поезії епохи Тан.

Цитати[ред.]

  • Моя поведінка
           лежить між землею і небом.
    А здібності маю,
           як усі тимчасові гості.
(Засмучений сивим волоссям // С. 153)


  • Перепливав через Річку небесну місяць —
           і сяйво стало вологим.
(Осінні думки // С. 82)


  • Проводжаю тебе на південний берег.
           Шовковинки сліз на обличчі.

    Ти звідси їдеш у східні краї —
           і примусив мене сумувати.

    Повідом тамтешніх: «Ваш давній приятель
           зовсім змарнів і постарів.

    У ньому впізнати тепер неможливо
           того, що бу у Лояні».
(Проводи // С. 154)


Джерело[ред.]

Ван Вей. Поезії / Пер. з давньокитайської, передмова та примітки Геннадія Туркова. — К.: Дніпро, 1987. — 182 с.