Болєслав Лєсьмян

Болє́слав Лє́сьмян

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Болє́слав Лє́сьмян (пол. Bolesław Leśmian; справж. Лесман (Lesman); 1878–1937) — польський письменник єврейського походження.

Цитати

• Дванадцять мрійників-братів мур з боку снів прийшли вивчати:
  За ним вони почули плач, мов голос бідного дівчати.

(«Дівчина» / Пер. Віктор Коптілов // Антологія польської поезії. — Т. ІІ. — С. 25)

• Нічого — тільки плач, і жаль, і морок той, що все ховає.
  Такий цей світ! Недобрий світ! А світу іншого немає!

(«Дівчина» / Пер. Віктор Коптілов // Антологія польської поезії. — Т. ІІ. — С. 27)

• Чом свічок навколо стільки заясніло?
  Вже не станеться нічого цьому тілу.
  Всі стоять, а я один лежу із миром.
  Жаль нещирий, а вмирати треба щиро.
  Я дивлюся на вінків своїх намисто
  Урочисто — променисто — особисто.
  Смерть, що втихла, стала в мозку знов шуміти.
  Розумію: вже не треба розуміти.
  Так не хочеться могилу обживати,
  Чимось іншим так не хочеться ставати.

(«Дівчина» / Пер. Віктор Коптілов // Антологія польської поезії. — Т. ІІ. — С. 31)

• Я — назустріч, і серце моє завмирає!
  Вітер дзвонить у дзвони! Ні, то бог, їх — немає!

(«Уршуля Кохановська» / Пер. Віктор Коптілов // Антологія польської поезії. — Т. ІІ. — С. 28)

Джерело

• Антологія польської поезії. — Т. ІІ / Пер. з пол. Упоряд. Юлії Булаховської. — К.: Дніпро, 1979. — 503 с.