Жорж Бернанос
| Жорж Бернанос | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Жорж Бернанос (фр. Georges Bernanos; 1888 — 1948) — французький католицький письменник, публіцист.
Бережи нас, Боже, від святих. |
Думка, не втілена в дію, небагато варта, а необдумана дія взагалі нічого не варта. |
І в пеклі є свої монастирі. |
Якщо ми станемо називати щастям те, що усі люди називають нещастям, чи багато чого ми тим доб'ємося? |
Надія — найбільша і найважча перемога з усіх, які людина здатна взяти над своєю душею. |
Зазвичай вважається, що самогубство такий же акт, як і всі інші, іншими словами — остання ланка в довгому ланцюзі роздумів або хоч би образів, фінал останньої битви між життєвим інстинктом і іншим, загадковішим інстинктом неприйняття, відмови. Проте це не так. Якщо не брати тих випадків, коли справа йде про маніакальну одержимість, розбиратися в якій справа лікаря-психіатра, то звичайне самогубство — це нез'ясовний феномен лякаючої несподіваності, що мимоволі приводить на думку ті хімічні розкладання, з приводу яких сучасна наука, що ще тільки почанає лепетати, висуває лише безглузді або суперечливі гіпотези. |
Цей світ судитимуть діти. |
Воістину, людина ворог сама собі, таємний і лукавий ворог. Зло, де його не посій, сходить майже напевно. Але щоб дало паросток зерно добра, щоб його не заглушили бур'яни, потрібна особлива удача, щасливе диво. |
Література[ред.]
- Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 784.