Бела Гуттманн

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бела Гуттманн
Guttmann 1953.JPG
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Бела Гуттманн (1899, Будапешт, Австро-Угорщина — 1981, Відень, Австрія) — угорський футболіст і тренер. Гравець національної збірної. Очолював з командами з Угорщини, Нідерландів, Австрії, Румунії, Італії, Аргентини, Кіпру, Бразилії, Потругалії, Уруграю, Швейцарії і Греції. Під його керівництвом «Бенфіка» двічі ставала володарем Кубка європейських чемпіонів.

Цитати[ред.]

  •  

В Парижі на 17 гравців припадало 18 дармоїдів з федерації. Для них поїздка до Франції була прекрасною пригодою, там вони гуляли за наш рахунок. Вони поселили нас в якийсь жахливий галасливий готель з огидною їжею. Чиновники просто пропили та проїли наші кошти, тому й відправили нас в ту діру. Я був зовсім не в захваті від легендарної французької кухні та скинув за час Ігор 7 кілограмів. Про який хороший виступ можна було після цього говорити? — Про поїздку на Олімпійські ігри 1924 року до Парижа[1].

  •  

Чому гроші за роботу не можна отримувати відкрито? На нас ходили десятки тисяч людей та платили за це свої кровні гроші. Отже, наша праця є потрібною. А отримувати чесно зароблені гроші легально, по відомості, було заборонено? — Про аматорський спорт[1].

  •  

Я був голим та босим. Усі мої гроші було вкладено в те, що незабаром випарувалось. Мене відцуралися колишні «добрі друзі», від мене сахалися немов від прокаженого. Я став паршивою вівцею. Я зрозумів, що успіх – ефемерний. Але в мене залишився футбол. — Про часи Великої депресії[1].

  •  

В першому сезоні тренер працює спокійно та показує все, що може. На другий рік до нього починають придиратися, а на третій, як би він не старався, його звільняють[2].

  •  

Приручиш зірку — приручиш команду[2].

  •  

Насправді я радий, що ми будемо грати проти «блаугранас», а не з «Гамбургом». Про німецьку команду мені нічого не відомо, а каталонців знаю як облуплених, а грати проти добре знайомих людей набагато простіше. Попереджений, отже озброєний. — Про фінальний матч Кубка європейських чемпіонів 1961 року проти «Барселони»[2].

  •  

Ви молодці. Якщо б ми програли навіть у два м'ячі це б мене влаштувало. Вони вже мертві. Кавем ти маєш тінню слідувати за Альфредо ді Стефано, якщо ти накриєш його – ми їх задушимо. — Із розмови у перерві фінального матчу Кубка європейських чемпіонів 1962 року проти мадридського «Реала»[2].

Примітки[ред.]

  1. а б в Футбольний Агасфер. Частина І. Football.ua. Процитовано 12 квітня 2021.
  2. а б в г Футбольний Агасфер. Частина ІІ. Football.ua. Процитовано 12 квітня 2021.


Bookmark-new.svg