Наталі Кліффорд Барні
| Наталі Кліффорд Барні | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Наталі Кліффорд Барні (1876—1972) — французька письменниця американського походження.
Цитати
[ред.]
Сонце — золото бідняків. |
Якщо мати відкритий розум, то дуже ймовірно, що ми туди провалимося. |
|||||
If we keep an open mind, too much is likely to fall into it. |
Він любить її більше, ніж всіх інших, але йому потрібні інші, щоб у цьому переконатися.[1] |
Тридцять шість позицій? Але, на жаль, не тридцять шість нових відчуттів.[2] |
Стриманість — героїзм посередності.[2] |
Любити — значить знайти подвійний зір.[2] |
Любити, що маєш, — найнадійніший спосіб так ніколи й не отримати те, що любиш.[2] |
З кожною новою любов'ю любов все далі від нас.[2] |
Божество любові буде вічно піддаватися розп'яттю.[2] |
Коханцям також необхідні свої вихідні дні.[2] |
Порожнеча засмоктує. Ось чому чоловіка тягне до жінки.[2] |
Люблять любов ті, хто не може любити інших.[2] |
Бути заміжньою — значить бути ні самотньою, ні в чиєму-небудь суспільстві.[2] |
Друзі наших подруг — наші коханці.[2] |
Немає нічого на світі, що було б важче розділити, ніж любов.[2] |
Якщо я іноді червонію, то тільки від задоволення.[2] |
У справах я суджу лише про тих людей, до яких відчуваю антипатію.[2] |
Їй було тридцять п'ять, іншими словами, іноді двадцять сім, а іноді тридцять сім.[2] |
Всі ми фаталісти, якщо мова йде про інших.[2] |
Садисти, у всякому разі, не байдужі до страждань своїх жертв.[2] |
Примітки
[ред.]Посилання
[ред.]- aphorism.ru (рос.)
