Аніта з Тегеї

Аніта з Тегеї

Стаття у Вікіпедії

Аніта з Тегеї (Також Анита; дав.-гр. Ανύτη, близько 300 до н. е.) — давньогрецька поетеса з міста Тегеї в Аркадії. Збереглася 21 епіграма її авторства.

Цитати

Напис на гробі захисника Батьківщини

Юнь поховала тебе, ратоборче; як матір за дітьми, Фідію, так і вони чорно горюють в журбі…

На смерть Ерато

…Татку, я вже не з тобою, вже темінь на очі спливає І у свої буруни чорна занурює смерть.

На статую румака

Пам'ятник цей уподобив Дамід румакові, стійкому В битві; груди йому кровопролитний Арей Прохромив…

На смерть собачки

Згинула ти під кущем коренистим, мисливице нірна, А нещодавно іще дзявкання чули твоє: Як розгрібала коріння, негадано в лапку проворну Вцілила зубом їдким тупоголова змія.

На смерть цвіркунця і цикади

Для цвіркунця, на полях співунця, й скрекотушки-цикади Змайструвала Миро спільний обом гробівець; Дівчинка вкрила слізьми обидві забавки дівчачі, Їх же від неї забрав той неслухняний Аїд.

На смерть трьох мілетянок

… Не дожидалися, поки в ярмо запрягли Гименея: В нас наречений один — наш хоронитель Аїд.

Напис на гробі невольника

Маном звався цей раб за життя, а нині, умерлий, Може рівнятися він з Крезом, великим царем.

Джерела

Перші поетеси: Кодекс давньогрецької жіночої поезії / Упорядкування, переклад з давньогрецької, передмова й коментарі Тараса Лучука. — Львів: Астролябія, 2019. — 448 с. — ISBN 978-617-664-180-3