Перейти до вмісту

Анджеліна Атям

Матеріал з Вікіцитат
Анджеліна Атям

Анджеліна Аченг Атям (англ. Angelina Acheng Atyam; нар. 1946) — угандійська правозахисниця та акушерка. У 1996 році дочку Атям та 138 інших дівчат викрали зі школи Абоке партизани з Армії опору Господа. Атям заснувала Асоціацію занепокоєних батьків, яка виступає за звільнення полонених дітей, і діяла як прес-секретар організації. Атям воз'єдналася зі своєю донькою в 2004 році.

Цитати

[ред.]
  •  

Як матері нелегко чекати повернення зниклої дитини – це дуже важко.[1]

 

As a mother, it is not easy to wait for a missing child to return — it is very hard.

  — «Благання матері про зниклу дочку». The Globe&Mail. (26 січня 2004 р.)
  •  

Бензином пожежу не загасиш.[1]

 

You cannot put out a fire with petrol.

  — «Благання матері про зниклу дочку». The Globe&Mail. (26 січня 2004 р.)
  •  

Якщо батьки не практикуватимуть прощення та не шукатимуть мирного вирішення конфлікту, вони знищать те, чого найбільше хотіли повернути.[2]

 

Unless the parents practiced forgiveness and sought a peaceful solution to the conflict, they would destroy what they most wanted back.

  — «Як ми прощаємо». Віра і лідерство. (1 березня 2010 р.)
  •  

Кулі не мають очей. У полі кулі не знають, чи дитину викрали, чи пішла добровільно до повстанської армії. Війна знищила б усіх цих дітей.[2]

 

Bullets have no eyes. In the field, bullets would not know if a child was abducted or volunteered for the rebel army. War would destroy all these children.

  — «Як ми прощаємо». Віра і лідерство. (1 березня 2010 р.)

Примітки

[ред.]
  1. а б A mother's plea for a missing daughter. The Globe&Mail. (January 26, 2004)
  2. а б As we forgive. Faith and Leadership. (March 1, 2010)