Історія права Росії
Історія права Росії — історія права державних утворень від Київської Русі до Російської Федерації.
Цитати
[ред.]Необхідно виклопотати закон, на підставі якого училищному начальству нададуть право піддавати тілесному покаранню всякого студента або учня, який удається до пропаганди.[1] — із записів 1876 року |
|||||
Необходимо исходатайствовать закон, на основании которого училищному начальству предоставляется право подвергать телесному наказанию всякого студента или ученика, занимающегося пропагандой. | |||||
| — Костянтин Пален, міністр юстиції Російської імперії |
Формулювання деяких статей дуже рішуче. Так, наприклад, ст. 185 проголошувала: «Заборонено всім і кожному пияцтво». Стаття 191 оголошувала: «Строго заборонено жебракувати або бродити в містах, селищах, на ярмарках, великих торгових дорогах для вимагання милостині». Невідомо, для якої мети встановлювали ці заборони за повсюдного поширення пияцтва та масового розповсюдження жебрацтва. Обидва ці явища були такі звичні для російського ока, що на них не звертали жодної уваги й найменше уваги звертала сама поліція. За бажання вона могла б заповнити п'яними та жебраками всі місця позбавлення волі в імперії.[2] — про «Статут про припинення та попередження злочинів» 1876 року |
|||||
Формулировка некоторых статей очень решительна. Так, например, ст. 185 провозглашала: «Запрещается всем и каждому пьянство». Статья 191 объявляла: «Строго запрещается нищенствовать или бродить в городах, селениях, на ярмарках, больших торговых дорогах для испрашивания подаяния». Неизвестно, для какой цели устанавливались эти запреты при повсеместном распространении пьянства и при массовом распространении нищенства. Оба этих явления были так привычны для русского глаза, что на них не обращалось никакого внимания и меньше всего внимания обращала сама полиция. При желании она могла бы заполнить пьяными и нищими все места лишения свободы в империи. | |||||
| — Михайло Гернет, російський історик пенітенціарного права |
