Інгмар Бергман

	Інгмар Бергман
	Інгмар Бергман під час зйомок фільму «Сунична галявина» (1957)
	Стаття у Вікіпедії
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіцитатах є статті про інших людей з прізвищем Бергман.

І́нгмар Бе́ргман (швед. Ingmar Bergman; 1918–2007) — шведський режисер театру й кіно, сценарист, письменник, один із головних творців авторського кіно XX сторіччя.

Цитати

Маю сказати, що нема такого виду мистецтва, котрий мав би настільки багато спільного з кіно, як музика. Обидва впливають на наші чуття безпосередньо, а не через інтелект^[1].

Ми ходимо колами, настільки обмежені нашими власними турботами, що більше не в змозі побачити різницю між істиною й брехнею, капризом ґанґстера і найчистішим ідеалом^[1].

Наші соціальні відносини обмежені, здебільшого плітками та критикою поведінки людей. Це спостереження повільно підштовхнуло мене до ізоляції від так званого соціального життя. Мої дні минають на самоті^[1].

Ніхто не в безпеці від релігійних ідей та конфесійних явищ. Ні ти, ні я. Ми можемо стати їхньою жертвою, коли найменше очікуємо цього. Це як грип або удар блискавки. Ти абсолютно безпорадний. Сьогодні я вважаю, що будь-який рецидив абсолютно виключений. Але я не можу сказати, що цього не трапиться завтра^[1].

У мені 100% шведського... Хтось сказав, що швед – це наче пляшка кетчупу: нічого і нічого, а потім раз – і все одразу. Я думаю, що трохи схожий на це. І вважаю, що я швед тому, що люблю жити тут, на цьому острові. Ви не можете уявити собі самотність та ізоляцію в цій країні. Так, я дуже шведський – я не ненавиджу бути один^[1].

Я був дуже жорстоким щодо акторів та інших людей. Я думаю, що був дуже-дуже неприємним в молодості. Якби я сьогодні познайомився з молодим Інґмаром, гадаю, то сказав би: «Ви дуже талановитий і я спробую допомогти вам, але я не думаю, що хочу з вами ще щось творити». Я не кажу, що зараз приємний, але гадаю, що в 50-х роках я повільно змінився. Принаймні сподіваюся, що змінився^[1].

Я добре знаю про мою подвійну самосвідомість... Одна з них весь час під контролем; все сплановано і дуже надійно. Інша може бути дуже неприємною. Я думаю, що цей бік самосвідомості несе відповідальність за всю творчу роботу – він підтримує зв'язок з «дитиною». Він нераціональний, імпульсивний і надзвичайно емоційний. Можливо, це навіть не «він», а «вона»^[1].

Я кидаю спис у темряву. Це інтуїція. Потім повинен послати в цю темряву армію на пошуки списа. Це інтелект^[1].

Я не хочу творити мистецькі роботи для публіки, яка сидітиме і насолоджуватиметься. Я хочу нанести цим людям маленький удар в спину, щоб обсипати їхню байдужість, щоби несподівано вразити їхнє самовдоволення^[1].

Я хочу спробувати обмежити себе істиною. Це важко для старого, закоренілого мученика фантазії та брехуна, який ніколи не вагався надати правді таку форму, якої вимагав випадок^[1].

Див. також

Кіно

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л 10 думок Інґмара Берґмана про важливе

Джерела

Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 779.

[starylev-1] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л 10 думок Інґмара Берґмана про важливе

[1]