Гоголь Микола
Матеріал з Вікіцитат
Мико́ла Васи́льович Го́голь (рос. Николай Васильевич Гоголь; 20 березня (1 квітня) 1809, Великі Сорочинці — 21 лютого (4 березня) 1852, Москва) — російськомовний прозаїк, драматург, поет, історик, фольклорист українського походження.
- Покажіть мені народ у якого було б більше пісень. Наша Україна дзвенить піснями.
- Кожне слово неосяжне.
- Якого горя не забирає час? Яка пристрасть вціліє у нерівній боротьбі з ним?
- Дивіться на те, чи любите ви інших, а не на те – чи люблять вас інші.
- Архітектура – теж літопис світу: вона говорить тоді, коли вже мовчать і пісні, і перекази.
- Хоч які дурні слова дурня, а іноді буває і їх достатньо, щоб розумна людина зніяковіла.
- Бути у світі й нічим не позначити свого існування – це здається мені жахливим.
- У кожнім слові безодня простору.
- Кожне слово неосяжне.
- Стражданнями і горем визначено нам добувати зернини мудрості, не видобуті із книг.
- Поети з’являються не звідкись з-за моря, а виходять зі свого народу.
- Навряд чи є вища з насолод, ніж насолода творити.
- Варто тільки дотепному посміятися з одного боку справи, як слідом за ним тупіший і дурніший глузуватиме з усіх боків справи.
- Театр – це така кафедра, з якої можна багато сказати світу добра.
- Якщо навіть трапиться розгніватись на когось, тоді розгнівайся і на себе самого.
- У глибині холодного сміху можуть віднайтися гарячі іскри вічної могутньої любові.
- Часто крізь видимий світу сміх ллються невидимі світу сльози.
- Потрібно зі сміхом бути дуже обережним, – тим більше, що він заразливий.
- Поріднитися душею, а не кров’ю, може лише людина.
- Гнів скрізь недоречний, а більш за все у справі справедливій, тому що затемнює і каламутить її.
- Глупота є особливою принадою гарненької жінки.
- Слава не може наситити і дати насолоду тому, хто украв її, а не заслужив; вона викликає постійний трепет тільки в гідних їх.
- Мерці так само втручаються у справи наші і діють разом з нами, як живі.
- Жінці легше поцілуватися з чортом, ніж назвати когось красунею.
- Молодість щаслива тим, що в неї є майбутнє.
- У письменника тільки один вчитель: самі читачі.
- У літературному світі немає смерті.
- Стань спершу сам чистішим душею, а потім намагайся, щоб інші були чистіші.
