Куліш Микола Гурович

Матеріал з Вікіцитат

Мико́ла Гу́рович Кулі́ш (1892 — 1937) — український письменник, режисер і драматург.

• Гармат би нам та кулеметів замість мрій.
• На московському кумачі України самостійної не вишити!
• Хоч ярмо й червоним стане, а ярмом не перестане!
• Кожен з нас живе в віках, бо ми, перш за все, – ідеї.
• Того лише ідеї переможуть, хто з ними вийде на ешафот.
• Всі дороги в світі – це лише орбіти: якою б не ішов, все одно повернешся туди, звідки вийшов, – в яму.
• Подумай, що скажуть на тім світі діди й прадіди наші, почувши, що ти міняєш прізвище.
• Без грошей і при сонці темно.
• Холодному й голодному не до школи.
• Найкращий спільник той, у кого зброя по-вкраїнському говорить.
• Кожне слово переконує тоді, коли за ним дзвенить зброя!

[ред.] Про Куліша

• Гострий гоголівський профіль, чорнильна щіточка вусів, нервові, але стримані рухи. І тільки очі були такі мінливі, такі щедрі, що через них ставало видно, яке складне, напружене, суперечливе життя кипить глибинах цього незмірно багатого людського єства (Микола Бажан)