Гоголь Микола Васильович

Микола Гоголь

Стаття у Вікіпедії

Галерея зображень у Вікісховищі

Мико́ла Васи́льович Го́голь (рос. Николай Васильевич Гоголь; 1809–1852) — український російськомовний прозаїк, драматург, поет, історик, фольклорист українського походження.

Цитати

• Архітектура — теж літопис світу: вона говорить тоді, коли вже мовчать і пісні, і перекази.
• Бути у світі й нічим не позначити свого існування — це здається мені жахливим.
• Варто тільки дотепному посміятися з одного боку справи, як слідом за ним тупіший і дурніший глузуватиме з усіх боків справи.
• Гнів скрізь недоречний, а більш за все у справі справедливій, тому що затемнює і каламутить її.
• Глупота є особливою принадою гарненької жінки.
• Дивіться на те, чи любите ви інших, а не на те — чи люблять вас інші.
• Мерці так само втручаються у справи наші і діють разом з нами, як живі.
• Жінці легше поцілуватися з чортом, ніж назвати когось красунею.
• Молодість щаслива тим, що в неї є майбутнє.
• Хоч які дурні слова дурня, а іноді буває і їх достатньо, щоб розумна людина зніяковіла.
• У кожнім слові безодня простору.
• Кожне слово неосяжне.
• Стражданнями і горем визначено нам добувати зернини мудрості, не видобуті із книг.
• Поети з'являються не звідкись з-за моря, а виходять зі свого народу.
• Навряд чи є вища з насолод, ніж насолода творити.
• Театр — це така кафедра, з якої можна багато сказати світу добра.
• Якщо навіть трапиться розгніватись на когось, тоді розгнівайся і на себе самого.
• У глибині холодного сміху можуть віднайтися гарячі іскри вічної могутньої любові.
• Часто крізь видимий світу сміх ллються невидимі світу сльози.
• Потрібно зі сміхом бути дуже обережним, — тим більше, що він заразливий.
• Поріднитися душею, а не кров'ю, може лише людина.
• Слава не може наситити і дати насолоду тому, хто украв її, а не заслужив; вона викликає постійний трепет тільки в гідних їх.
• У письменника тільки один вчитель: самі читачі.
• У літературному світі немає смерті.
• Стань спершу сам чистішим душею, а потім намагайся, щоб інші були чистіші.
• Якого горя не забирає час? Яка пристрасть вціліє у нерівній боротьбі з ним?

Див. також

• «Пропала грамота» (фільм)
• «Ревізор»

Джерела

• Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001