Примаченко Марія Оксентіївна

	Марія Примаченко
	Стаття у Вікіпедії
	Медіафайли у Вікісховищі

Марі́я Оксе́нтіївна Примаче́нко, також Приймаче́нко (1908 — 1997) — українська народна художниця, представниця «наївного мистецтва». Лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка, заслужений діяч мистецтв УРСР, народний художник України. 2009 рік — за рішенням ЮНЕСКО — визнано роком Марії Примаченко.

Цитати

А починалося все так. Якось біля хати, над річкою, на заквітчаному лузі пасла я гусей. На піску малювала всякі квіти, побачені мною. А потім помітила синюватий глей. Набрала його в пелену і розмалювала нашу хату...^[1]

Роблю сонячні квіти, бо люблю людей, роблю на щастя людям, щоб квіти мої були, як саме життя народу, щоб усі народи один одного любили, щоб люди жили, як квіти б цвіли б на всій землі.^[1]

Сижу, дивлюся на підлогу, бачу — то звір, а то людина коні.^[1]

У мене все не так, але воно — живе!^[1]

Приснилося мені, неначе я на небі і так там гарно, яскраво, весело. Дивлюсь – стоїть стіл, а на ньому ватман і краски. І голос мені говорить: «Малюй». А я питаю: «А вихідні у вас є?» – мені кажуть: «Нема».^[2]

За мною не плачте, я не пропаду на тому світі... У мене там теж буде робота, тільки треба взяти з собою гарні фарби та папір — я все пам'ятаю. Я вас ніколи не забуду і всім людям навіки заповідаю любов. Мені бачилося: ще така любов буде на землі! — лад буде. Живіть зі світом...^[1]

Про неї

	Чарівна казка в музиці злилася... З картин зійшов чудний мрійливий світ. Смішні, а інколи – сумні Всі звірі так на диво схожі. Пташки прозорі, неземні. Крізь полотно звучить незрима пісня – То гімн красі вкраїнської землі. Її талант – творіння Боже, Її душа – незвичні кольори^[2]
	«Присвята Марії Примаченко»
	— Софія Куць

	Приймаченко — художник єдиний з-поміж свого роду. В ній уособлена естетика нашого народу.^[1]
	— Микола Глущенко, художник^[3].

	Одного разу я сказав їй, що все життя вона малює рай. Благодатна обитель небачених, але поєднуваних між собою тварин, птахів, людей і рослин.^[4]
	— Юрій Рост, фотограф і журналіст^[5].

Восени 2019 року у Запоріжжі відбулася виставка «Неосяжний світ Марії та Федора Примаченків». З цієї нагоди місцеві журналісти спілкувалися з співробітниками Запоріжського обласного художнього музея:

	Мені чогось дуже запам'яталося, як ми зайшли на веранду, вона стояла там, спершись на диван, вона жувала корочку чорного хліба. Вона з дитинства любила малювати, на печі малювала, за це її сварили. Але пристрасті і те бачення світу, яке вона мала не заважали їй в серці мати радісне світосприйняття. — Про перше знайомство з Марією Примаченко.^[6]
	— Алла Параконьєва (протягом 20-ти років працювала завідувачкою відділом декоративно-прикладного мистецтва).

	Наш музей підтримував довгі дружні стосунки з Марією Примаченко. Перша поїздка моїх колег до Марії Оксентьївни відбулась в 1980-му році і тоді Марія Примаченко подарувала 4 маленьких шедеври своїх звірів. Роботи останніх років виконані вже не на великому аркуші, а досить невеликі аркуші над якими зручно було працювати Примаченко. Творчість Марії та Федора - це не тільки народне мистецтво, це планетарне мистецтво, визнане в усьому світі.^[6]
	— Тамара Гончаренко, кураторка виставки, старша наукова співробітниця.

	З 2009-го року музей ввів для себе особий розділ музейної педагогіки з використанням творів Марії Примаченко. Діти дуже легко сприймають цю творчість. І, як ми бачимо, в них все виходить. В різних техніках представлені роботи. Ми бачимо тут і гуаш на папері, бачимо аплікації, бачимо і витинанки.^[6]
	— Ольга Дворна, кураторка виставки дитячого малюнку «Неосяжний світ Марії Примаченко».

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е Примаченко Марія Оксентіївна. Герої України. Процитовано 22 грудня 2020.
↑ ^а ^б Марія Примаченко. «Барви Марії Примаченко». Міська спеціалізована молодіжна бібліотека «Молода гвардія». Процитовано 22 грудня 2020.
↑ Глущенко Микола Петрович. Енциклопедія сучасної України. Процитовано 22 грудня 2020.
↑ Марія Приймаченко. 2. Ой, чий то кінь зі скрипкою. Укрінформ. Процитовано 22 грудня 2020.
↑ Взращенный Киевом — Юрий Рост (російська). ZN.UA. Процитовано 22 грудня 2020.
↑ ^а ^б ^в У Запоріжжі відкрилась виставка «Неосяжний світ Марії та Федора Примаченків». UA:Запоріжжя. Процитовано 22 грудня 2020.

Джерела

Примаченко Марія Оксентіївна. Герої України. Процитовано 22 грудня 2020.
Жінки, які змінювали світ. Марія Примаченко. Громадська організація «Боротьба за права». Процитовано 22 грудня 2020.

[Приймаченко1-1] а ^б ^в ^г ^д ^е Примаченко Марія Оксентіївна. Герої України. Процитовано 22 грудня 2020.

[Примаченко2-2] а ^б Марія Примаченко. «Барви Марії Примаченко». Міська спеціалізована молодіжна бібліотека «Молода гвардія». Процитовано 22 грудня 2020.

[3] Глущенко Микола Петрович. Енциклопедія сучасної України. Процитовано 22 грудня 2020.

[Приймаченко3-4] Марія Приймаченко. 2. Ой, чий то кінь зі скрипкою. Укрінформ. Процитовано 22 грудня 2020.

[5] Взращенный Киевом — Юрий Рост (російська). ZN.UA. Процитовано 22 грудня 2020.

[Приймаченко4-6] а ^б ^в У Запоріжжі відкрилась виставка «Неосяжний світ Марії та Федора Примаченків». UA:Запоріжжя. Процитовано 22 грудня 2020.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]