Франц Петер Шуберт

Матеріал з Вікіцитат
(Перенаправлено з Шуберт Франц Петер)
Перейти до: навігація, пошук
Франц Петер Шуберт
Franz Schubert.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Франц Пе́тер Шу́берт (нім. Franz Peter Schubert; 1797—1828) — австрійський композитор, один із основоположників романтизму в музиці, автор понад тисячі музичних творів, серед яких понад 600 пісень, дев'ять симфоній, велика кількість творів камерної та літургійної музики.

Цитати[ред.]

  •  

Мистецтво, ти ховаєш у собі вогонь епохи...

  •  

Лише краса має надихати людину протягом її життя — це правда, але сяйво цього натхнення має освітлювати всю решту.

  •  

О фантазіє! Ти найбільший скарб людини, невичерпне джерело, з якого п'ють як художники, так і учені!

Про Шуберта[ред.]

  •  

Як і Моцарт, Шуберт більше належав всім — оточенню, людям, природі, ніж собі, і його музика була співом про все, але не про себе.

  Борис Астаф'єв
  •  

Воістину в Шуберті живе божественна іскра.

  Людвіг ван Бетховен
  •  

Франц Шуберт, який створив дуже обємну музмчну літературу як вокальну так і інструментальну, поряд із Бетховеном — найвидатніший світовий геній першої чверті XIX сторіччя.

  Олександр Глазунов
  •  

Невичерпним був ключ мелодії Шуберта; навряд чи може поет скоріше написати вірші, ніж Шуберт — покласти їх на музику.

  Гуґо Ріман, німецький музикознавець
  •  

Моцарт — сад, Шуберт — ліс на сонці і в тіні, Бетховен — гірський кряж.

  Артур Шнабель
  •  

Бути нещасним у червні так само непристойно, як бути щасливим, слухаючи Шуберта[1].

 

Être malheureux en juin est aussi inconvenant que d'être heureux en écoutant du Schubert.

  Амелі Нотомб («Катилінарії»)
 
WikiQuote Laurel wreath green.png
Ця цитата була обрана цитатою дня 31 січня 2016 року.


Bookmark-new.svg

Примітки[ред.]

  1. Amélie Nothomb Les Catilinaires. — Albin Michel, 2011. — С. 142. — ISBN 978-2-253-14170-9

Джерела[ред.]

Е. С. Райзе О музыке и музыкантах: афоризмы, мысли, изречения, высказывания. — Ленинград: Музыка, 1969. — 167 с.