Перейти до вмісту

Альфонс Марія де Ліґуорі

Матеріал з Вікіцитат
(Перенаправлено з Цитати Альфонса де Ліґуорі)
Альфонс Марія де Ліґуорі
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Святий Альфо́нс Ліґуо́рі (Alphonsus Maria de Liguori; 27 вересня 1696, Маріанелла — 1 серпня 1787, Пагані) — католицький єпископ, духовний письменник, теолог і засновник релігійного ордену Редемптористів. Канонізований в 1839 папою Григорієм XVI і визнаний Учителем Церкви.

Цитати

[ред.]
  •  

Бог дає початок віри – ласку, а витривалість тим, що моляться.[1].

  •  

Господи, потіш мене, і нехай ця потіха полягає в тому, що я чинив те, що подобається Тобі[1].

  •  

Зі спокусою треба поводитися, як з іскрою, що падає на наш одяг. Таку іскру ми якнайскоріше стріпуємо[1].

  •  

Коли вода стоїть – легко псується. Так само і душа, коли її не напастують спокуси, знаходиться у небезпеці погибелі. Через марне уподобання своїх заслуг вона думає, що вже дійшла до досконалості.[1].

  •  

Нема кращого часу, нiж духовна посуха, аби виявити пiдчинення Божiй волi. Земля — це мiсце, де треба збирати заслуги, а заслуги збираємо стражданнями[2].

  •  

Не спокуси і злі думки віддаляють нас від Бога, а згода волі на них. Я сильно поступає в досконалості та душа, що у спокусі поручає себе богові та з Його поміччю поборює її![1].

  •  

Проповідники, сповідники та духовні письменники мало поручають молитву – це є справедливою карою за наші гріхи.[1].

  •  

Усе, - і навіть наші гріхи можуть послужити нам до освячення, оскільки пам’ять про них чинить нас більш покірними і вдячними[1].

  •  

У чистилищі є особливіша кара – туга для тих, що під час туземного життя мало бажали неба[1].

  •  

Хто в прикрощах упокорюється i здається на Божу волю, той є зерном, призначеним для неба. Хто ж вiдступає вiд Бога, той є соломою, призначеною для пекла[2].

  •  

Хто заслужив собi на пекло, той повинен тiшитися, коли Бог його карає, бо це підбадьорює його надiю, що Бог має намір звiльнити його вiд кар у другому життi[2].

  •  

Хто мало тужить за небом, той доказує, що мало любить Бога[2].

  •  

Чим бiльше душа пiзнає свою негiднiсть, тим бiльше і щедріше Бог надiлює її своїми дарами[2].

Примітки

[ред.]
  1. а б в г д е ж и Упорядник Мирослав Дочинець. Книга духовної мудрості. - Мукачево. : Карпатська вежа, 2017. - 192с. - ISBN 978-966-8268-32-5.
  2. а б в г д Скарбничка мудрості