Ісаак Ньютон
| Ісаак Ньютон | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Ісаак Ньютон (англ. Isaac Newton, 1643—1727) — видатний англійський учений, який заклав основи сучасного природознавства, творець класичної фізики.
Цитати
[ред.]Для мене ніколи не було вищого джерела земної честі чи відзнаки, ніж те, що було пов'язано з досягненнями науки. |
Досвід — це не те, що відбувається з вами; це те, що ви робите з тим, що відбувається з вами. |
- Жодне велике відкриття не було зроблено без сміливого припущення.[2]
Істина — це потомство мовчання та розмірковування. Я постійно тримаю предмет перед собою і чекаю, поки перші світанки повільно, мало-помалу розкриються, у повне і ясне світло. — Відповідь на запитання про те, як він зробив свої відкриття. |
|||||
Truth is the offspring of silence and meditation. I keep the subject constantly before me and wait 'til the first dawnings open slowly, by little and little, into a full and clear light.[3] |
- Ми будуємо занадто багато стін і занадто мало мостів.[2]
Пристрасть до числення може відкрити нові світи. |
- Тактичність — це вміння висловити свою думку не наживши при цьому ворога.[2]
- У філософії не може бути володаря, окрім істини. Ми повинні поставити пам’ятники із золота Кеплеру, Галілею, Декарту і на кожному написати: “Платон — друг, Арістотель — друг, але головний друг — істина”.[2]
Я можу розрахувати рух небесних тіл, але не божевілля людей. |
Я не зміг виявити причину цих властивостей гравітації з явищ, і я не висуваю жодних гіпотез; бо все, що не виводиться із явищ, слід називати гіпотезою, а гіпотези, будь то метафізичні чи фізичні, чи то окультних якостей, чи механічні, не мають місця в експериментальній філософії. — Лист Роберту Гуку (15 лютого 1676 р.) |
Я не придумую гіпотез (hypotheses non fingo). Все, що не виводиться з явищ, має називатися гіпотезою; гіпотезам же метафізичним, фізичним, механічним, прихованим властивостям не місце в експериментальній філософії. |
|||||
erties of gravity from phenomena, and I do not feign hypotheses. For whatever is not deduced from the phenomena must be called a hypothesis; and hypotheses, whether metaphysical or physical, or based on occult qualities, or mechanical, have no place in experimental philosophy. In this philosophy particular propositions are inferred from the phenomena, and afterwards rendered general by induction.[4] |
Про себе
[ред.]Я не знаю як можу повстати перед світом, але мені здається, що я лише дитина, яка грається на пляжі і дуже радіє, коли час від часу знаходить більш гладенький камінь чи гарну мушлю, в той час як величезний нерозвіданий океан істини лежить переді мною. |
|||||
I do not know what I may appear to the world, but to myself I seem to have been only like a boy playing on the sea-shore, and diverting myself in now and then finding a smoother pebble or a prettier shell than ordinary, whilst the great ocean of truth lay all undiscovered before me[5] |
Якщо я бачив далі інших, то тому, що стояв на плечах гігантів.[6] — з листа до Роберта Гука (15 лютого 1676 р.) |
|||||
If I have seen further it is by standing on ye sholders of Giants. |
Про Ісаака Ньютона
[ред.]Тут спочиває сер Ісаак Ньютон, дворянин, який майже божественним розумом першим довів із факелом математики рух планет, шляхи комет і припливи океанів. Він досліджував різноманітність світлових променів і різні властивості кольорів, які при цьому з'являються, про що раніше ніхто не підозрював… Нехай смертні радіють, що існувала така прикраса роду людського. — Епітафія пам'ятника Ньютону у Вестмінстерському абатстві |
Про доробок Ісаака Ньютона
[ред.]Справа Ньютона витримала випробування століттями напрочуд цілісно. Всеосновне, створене Ньютоном, зберегло для нас свою значущість та актуальність майже повністю. Наука Ньютона – неісторична реліквія, а основа сьогоднішнього природознавства.[7] |
|||||
| — Сергій Вавилов, радянський фізик, засновник наукової школи фізичної оптики в СРСР, академік (1932) і президент Академії наук СРСР (з 1945) |
Ньютон склав хронологію не тільки минулого, а й майбутнього. Вона стала продовженням його роботи над пророцтвами, і вона так само рясніє формулами й всілякими правилами інтерпретації. У 1944 році закінчаться «тяготи євреїв» (він «помилився» на один рік), а у 2370-му настане мирне тисячоліття.[8] |
|||||
| — w:Пітер Акройд |
Шкільні роки роблять ньютоніанцями всіх людей на нашій планеті. — у передмові до видання книги "Математичні начала натуральної філософії" 2014 року |
|||||
| — Лев Полак, радянський і російський фізик, історик науки, доктор фізико-математичних наук, професор |
Звичайно ж, головна пам'ять про науковця – це те, що його праці перевидаються і читаються, а його теорії, методи і закони досі у вжитку. Варто зазначити, що стільки зробити в науці мало кому пощастило.<...>На честь Ньютона названо 8 теорем, 7 законів, 3 рівняння, 5 формул, 1 константа, 1 одиниця виміру, 6 методів, алгебраїчний фрактал, певна оптична картина, механічна система, функція, стан рідини, підрозділ механіки, одиниця температури, система телескопу…[9] |
|||||
| — Л.В.Казанцева |
Примітки
[ред.]- ↑ а б в День народження Ісаака Ньютона: топ-10 цитат "батька гравітації"
- ↑ а б в г Ісаак Ньютон (Isaac Newton) | Візіонери (uk).
- ↑ Biographia Britannica: Or the Lives of the Most Eminent Persons who Have Flourished in Great Britain from the Earliest Ages Down to the Present Times, Volume 5 ]", by W. Innys, (1760), p. 3241.
- ↑ w: Ісаак Ньютон (1726). w:Philosophiae Naturalis Principia Mathematica, General Scholium. Third edition, page 943 of w: I. Bernard Cohen and Anne Whitman's 1999 translation, w: University of California Press ISBN|0-520-08817-4, 974 pages.
- ↑ Memoirs of the Life, Writings, and Discoveries of Sir Isaac Newton (1855) by Sir David Brewster (Volume II. Ch. 27).
- ↑ Факсиміле оригіналу листа до Роберта Гука (15 лютого 1676 р.)
- ↑ С.И. Вавилов. ИсаакНьютон, Изд-воАНСРСР, М., 1961, стр. 228-234.
- ↑ Акройд, Питер. Ньютон: биография. Альпина Паблишер, 2017.
- ↑ Миколай Коперник та Ісаак Ньютон у Києві й Україні
Джерела
[ред.]- Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 598.
