Перейти до вмісту

Кухарчук-Хрущова Ніна Петрівна

Матеріал з Вікіцитат
(Перенаправлено з Хрущова Ніна Петрівна)
Кухарчук-Хрущова Ніна Петрівна
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Ні́на Петрі́вна Кухарчук-Хрущо́ва (1900, с. Василів, Холмська губернія — 1984, Москва) — радянська громадська діячка, дружина Микити Хрущова. Поліглот та ерудит, вільно володіла українською, російською, польською та французькою, вивчала англійську.

Цитати

[ред.]
  •  

Народилася я 14 квітня 1900 року в селі Василів, Потуржинської гміни (волості) Томашівського повіту, Холмської губернії… У мене був брат на три роки молодший за мене. Населення Холмської губернії було українське, у селах говорили по-українськи, адміністрація ж у селі, у гміні і вище була російська. У школах навчали дітей російською мовою, хоча в сім'ях російською не говорили. Пригадую, що в першому класі початкової сільської школи, де я вчилася, учитель бив лінійкою по долоням учнів за провини, зокрема за погане розуміння пояснень вчителя російською (діти не знали російської мови). Це називалося «отримати лапу[1]

 

Родилась я 14 апреля 1900 года в селе Василёв, Потуржинской гмины (волости) Томашовского уезда, Холмской губернии... У меня был брат на три года моложе меня. Население Холмской губернии было украинское, в селах говорили по-украински, администрация же в селе, в гмине и выше была русская. В школах обучали детей на русском языке, хотя в семьях по-русски не говорили. Вспоминаю, что в первом классе начальной сельской школы, где я училась, учитель бил линейкой по ладоням учеников за провинности, в том числе за плохое понимание объяснений учителя по-русски (дети не знали русского языка). Это называлось «получить лапу

  •  

От, Вікторія Петрівна, тепер ви мене запрошуватимете у Великий театр на прем'єри[2]репліка до дружини Леоніда Брежнєва після відставки Хрущова

 

Вот, Виктория Петровна, теперь вы меня будете приглашать в Большой театр на премьеры

Про Ніну Хрущову

[ред.]
  •  

У 1959 році Ніна Хрущова з сивиною у волоссі, спокійна і впевнена в собі, виглядала, мабуть, краще за свого чоловіка. Волосся з сивиною, елегантне, чудово зшите пальто, ніяких прикрас, візит діловий ... А поруч хтось із дам з кількома нитками перлів на шиї, явно недоречними в тій обстановці.[3]про візит Хрущових до США 1959 року

  Жаклін Кеннеді, перша леді США
  •  

І на вечірньому прийомі Ніна Хрущова одягнена куди доречніше і елегантніше, але при цьому багатший за Меймі Ейзенхауер. Насмішлива літня дама в простому вбранні, що чудово розуміє скромну чарівність справжніх діамантів, які не виставлені в декольті, а скромно заховані у вирізі мереживної сукні. Жінки навколо знову у фальшивих перлинах та хутрі, які виглядають вульгарно-опереточними. Тоді вона зуміла показати всім сувору елегантність і продемонструвати чудовий смак.[3]про візит Ніни і Микити Хрущових до США 1959 року

  Жаклін Кеннеді, перша леді США
  •  

Лідер величезної країни виглядав неначе простий робітник, який вийшов на пенсію. Але ще разючою була зміна в його дамі. Цього разу Ніна Хрущова відповідала своєму домашньому образу, вона була у простенькому квітчастому костюмі, більше схожому на домашній халат. Звичайно, від мене не сховалося, що тканина у костюмчика настільки якісна, що не мнеться на відміну від тієї, що була на мені. Хрущови просто грали подружжя літніх, навчених досвідом родичів, які приїхали вчити молодого вискочку, що вирішив пограти в політику.[3]про візит Ніни і Микити Хрущових до Відня

  Жаклін Кеннеді, перша леді США
  •  

Ми їздили містом, оглядаючи визначні пам'ятки Відня, поруч постійно перебувала перекладачка, оскільки я російської мови, звісно, не знала. Але в якийсь момент я помітила, що Ніна Хрущова чудово розуміє англійську, вона посміхнулася у відповідь на мої слова раніше, ніж перекладачка вимовила фразу. Вона знала англійську мову і приховувала це? З цими росіянами треба тримати вухо гостро[3]про візит Ніни і Микити Хрущових до Відня

  Жаклін Кеннеді, перша леді США

Примітки

[ред.]
  1. Алексей Аджубей. Крушение иллюзий. — М.: «Интербук», 1991, — с. 43
  2. Неизвестный Хрущев
  3. а б в г Жаклин Кеннеди. Жизнь, рассказанная ею самой. - М. : Яуза-каталог, 2014. - 222