Перейти до вмісту

Пінчук-Серебрякова Євгенія Климівна

Матеріал з Вікіцитат
(Перенаправлено з Пінчук-Серебрякова Євгенія)
Пінчук-Серебрякова Євгенія Климівна
Стаття у Вікіпедії

Євгенія Климівна Пінчук-Серебрякова (28 вересня 1941 с. Москалівка, Ланівецького району, Тернопільської області) — українська театральна акторка у Сумах, театральний критик. Народна артистка України, лауреатка премії імені М. Заньковецької.

Цитати[ред.]

  •  

Медія - "Человек, который платит", Терпелиха - "Наталка Полтавка", Софія - "Весільний марш", Секлета - " За двома зайцями", Пані Пернель - "Тартюф", Зоя Жмут - "Вовчиха", Войницька - "Дядя Ваня", Мавра (стар¬ша) - "У неділю рано зілля копала", Бабушка - "Дерева помирають стоячи".[1]В яких виставах Ви сьогодні задіяні?

  •  

Радію з того, що позаочі мене називають "шановною" або "мамкою". Тихо усміхаючись, тішуся, що такі гарні епітети підібрали мені колеги. У мене чудові сусіди, які допомагали, коли була маленька донечка, багато друзів, прихильників мого таланту. Дуже люблю землю. На дачі сію улюблені квіти своєї матері - чорнобривці, айстри, кроков'яни. Земля віддячує мені за цю любов, надає нових сил, а квіти, як діти, дарують усмішки.[1]Що приносить сьогодні радість Євгенії Серебряковій?

  •  

Сумщину вважаю своєю другою батьківщиною, та з серця не вирвеш ту хатину в селі, де пройшло босоноге дитинство. Кожного року влітку я провідую рідне село. Поклонившись праху батьків, іду на батьківське подвір'я, зриваю яблука з двох яблунь, що залишилися з батькового садка, й обов'язково везу їх у Суми, щоб вся родина скуштувала смак улюблених яблук моєї мами. А в Тернополі сідаю на лаву біля пам'ятника Т.Г. Шевченку, що у сквері біля театру, і з радісним смутком дивлюся на колиску своєї творчості - театр.[1]Ви часто буваєте на Тернопільщині?

  •  

Так, інколи пишу. В основному це посвяти рідним, близьким, колегам і перший вірш-посвята Матері:
О Мамо, рідна, чом любов до тебе
Із кожним роком все сильнішою стає?
Чи може, ти там молишся за мене?
Бо щастя все ж Господь мені дає.[1]Ваша емоційність знаходить відтворення в поезії?

Цитати про Євгенію Пінчук-Серебрякову[ред.]

  •  

В чім сила слова артистки Серебрякової? Мабуть, в тім, що її слова - не лише засіб для хліба насущного, а й інструмент мислення, спілкування, що дає їй відчути стиль, нюанси і мовні особливості драми, де вона грає. Насиченим життям за законами тісного часу живе і працює народна артистка України, лауреат премії ім. М. Заньковецькоі Євгенія Серебрякова.[1]

  — Панас Мудрих "Суми і сумчани", 2009 р.

Примітки[ред.]

  1. а б в г д Болгов В.В. Портрети сучасниць. - К.: Українська конфедерація журналістів. Інститут біографічних досліджень, 2009-2010. - с.126-127 - ISBN 978-966-1641-07-4.

Джерела[ред.]

  • Болгов В.В. Портрети сучасниць. - К.: Українська конфедерація журналістів. Інститут біографічних досліджень, 2009-2010. - 224 с.- ISBN 978-966-1641-07-4