Пир'єв Іван Олександрович
| Пир'єв Іван Олександрович | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Пир'єв Іван Олександрович (17 листопада 1901, Камінь, Барнаульський повіт, Томська губернія — 7 лютого 1968, Москва) — радянський кінорежисер. Народний артист СРСР (1948). Лауреат Державної премії СРСР (1941, 1942, 1943, 1946, 1948, 1951).
Цитати[ред.]
«Сценарій мені сподобався... і разом з Помєщиковим і його приятелем, молодим поетом Аркашею Добровольським (він мав писати тексти пісень), проїхали на машині, наданій все тим же Нечесом, сотні кілометрів по ланах України». — про підтримку Павлом Нечесом, директором Київської кіностудії, який запропонував працювати в Києві Київський порятунок Івана Пир’єва |
«Пир'єва називали "Іваном Грозним". Усі розбігалися, коли йшов по студії, бо міг своїм ціпком шарахнути. Без проблем спілкувався з апаратом ЦК КПРС. Він та ще кілька кінозубрів пробили ідею створення всесоюзної Спілки. А з нею разом — і нашої». — про підтримку Павлом Нечесом, директором Київської кіностудії, який запропонував працювати в Києві "Масовий глядач хоче, щоб його дурили" (14 травня 2019 року) |
|||||
| — Заступник голови Спілки кінематографістів Сергій Тримбач |
Примітки[ред.]
