Острозький Костянтин Іванович
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/94/Kanstantyn_Astroski._%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%8B%D0%BD_%D0%90%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BA%D1%96_%28XVIII%29.jpg/250px-Kanstantyn_Astroski._%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%8B%D0%BD_%D0%90%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BA%D1%96_%28XVIII%29.jpg)
Костя́нтин Іва́нович Остро́зький (1460, Острог, Волинь — 11 вересня 1530, Турів, Велике князівство Литовське) — військовий і державний діяч Великого Князівства Литовського, Руського та Жемайтійського.
Цитати
[ред.]Рід князів Острозьких відіграв дуже важливу роль в історії Південної Русі та в історії Польщі ХV—ХVI ст., а особливо визначилися в нім два незвичайні мужі: князь Костянтин Іванович Острозький, від р.1513 каштелян віленський, а від 1522 воєвода троцький, що вмер р.1530 і визначився як незвичайний свого часу войовник та «підпора Речі Посполитої», як назвав його король польський Зигмунд I у привілеї з р.1518, і його наймолодший син Василь Костянтинович Острозький, що був одним із головних рушiїв національного життя Південної Русі в другій половині ХVI ст[1]. |
|||||
— Іван Франко |
Примітки
[ред.]- ↑ Екстракт 150(1), 2009, с. 871
Джерела
[ред.]- Екстракт 150. У двох частинах. Частина перша. За заг. редакцією Лариси Івшиної. Упоряд. Надія Тисячна, Ольга Решетилова. Марія Томак, Ігор Сондюков. — Київ: 2009. — 1040 с. — ISBN 978-966-8152-15-3