Хоросницька Марія Василівна
| Хоросницька Марія Василівна | |
 Стаття у Вікіпедії
|
Марі́я Васи́лівна Хоросни́цька (з дому — Дзьоба, у шлюбі — Сваричевська, літературний псевдонім — Хоросницька; 1924 — 2006) — українська поетеса.
З віршів[ред.]
ЗВІДКИ В МІСТА НАЗВА — ЛЬВІВ
Довго я не розумів,
звідки в міста назва — Львів.
Брата старшого питаю:
— А ти знаєш?
Каже: — Знаю.
Князь був, Галицький Данило,
сім віків перекотило,
як дзвеніла княжа слава,
та не тільки в славі справа:
сумував князь, що один...
Народився в князя син!
«Сильним будь!
Наш рід прослав!»
Левом сина князь назвав.
Щоб віки жила ця днина,
місто князь як будував,
дав йому імення сина.
Так от...
З княжих ще часів
в міста горда назва —
ЛЬВІВ.[1]
ЗИМА
День надворі білий-білий,
біле все навкруг, —
наче лебеді летіли
і губили пух...
Наче з вишень у садочку
вітер цвіт зірвав...
Наче Львів нову сорочку
спозаранку вбрав...
Білий коник спозарання
білим шляхом біг...
Притягнув на білих санях
сніг.[2]
