Луценко Ірина Степанівна

Матеріал з Вікіцитат
Луценко Ірина Степанівна
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Ірина Степанівна Луценко (1966, Дубно, Рівненська область) — українська політична діячка. Народний депутат України VII та VIII скликань. З квітня 2017 року до травня 2019 року Представник Президента України у Верховній Раді. Дружина колишнього генпрокурора України Юрія Луценка.

Цитати[ред.]

  •  

Олег! Олег, винеси козла! Олег! Недава..! Винеси козла! Винеси його нафіг![1]. — репліка в ході сутичок у Верховній Раді 5 жовтня 2017 депутату від БПП Олегу Недаві, щоб він "виніс" депутата ВО "Свобода" Юрія Левченка

 

Олег! Олег, винеси козла! Олег! Недава..! Винеси козла! Винеси его нафиг!

Про Ірину Луценко[ред.]

  •  

Моя дружина – справжня. У словах обходиться без піарників, на обличчі – без хірургів[2].

  Юрій Луценко
  •  

Життя біля вулкану - цікаве і насичене. Особливо, якщо ти й сам вулкан[3]. — з привітання дружини з днем народження

  Юрій Луценко
  •  

А я, дурень, думав, що жінки ІІІ-го тисячоліття в Україні - це жінки-бійці, які захищають Батьківщину на фронті, або волонтерки, які віддають все для його забезпечення, або лікарі та медсестри, які під вогнем рятують поранених бійців, або матері, які ховають своїх полеглих на війні синів. Я помилявся. Виявляється, що жінка ІІІ-го тисячоліття - це тюнінгована дружина Генпрокурора у вечірній сукні. Все дуже просто. Ні, наша, вибачте, еліта ніколи не зрадить своїй звичці збирати блискучі цяцьки, щиро вважаючи, що вона на них заслуговує. Фетишисти срані. Папуаси і бусіки.[4]. — про нагородження Ірини Луценко премією "Жінка ІІІ тисячоліття"

  Сергій Іванов, журналіст

Примітки[ред.]