Кашка Володимир Васильович

Матеріал з Вікіцитат
Кашка Володимир Васильович
Стаття у Вікіпедії

Волод́имир Васи́льович Ќашка (14.07.1954, с. Дубовий Гай Прилуцького району Чернігівської області — 8.10.2006) — український письменник.

Цитати[ред.]

  •  

...І коли береш рукою чашку з двома золотавими обідками і допиваєш останні краплі схололого чаю, почуваєш власне серце так виразно, наче кожен із десяти пальців на руках, і тихо сумуєш, що вже тане крижана душа: як віск, як тогорічний густий мед, як для коханців час... А попереду вічність, у холодній блакиті котрої знову заціпеніє все тепле, протічне. Хвала тобі, чашко з чаєм, що з'явилася до мене зі щедрих земель посланницею тепла[1]. — «Чашка чаю»

Цитати з віршів[ред.]

  •  

Осінній день коня рябого
до гілки вечора прип'яв;
на схід втікає вже дорога
і зі своїм прощається ім'ям —
і приміряють речі маску Бога[2]. —
«Сутінки»

  •  

Сузір'ям імена чарíвні дати
від жінки, мами, від сусідів потай,
немов сумним чужинським дітям
грошей на гостинці,
вино допить, зігріти зором
пшеничні крихти на столі і тихо вийти,
навчивши хаос мови України, лишивши
в добрий спадок
землякам бруньки нових імен весняних[3]. —
«Методика-музика»

  •  

Та помреш, де живеш. Золотого перетину
ти собою потвердиш магічне число
і завершиш останній між експериментами:
жить — як пишеш, писать — як насправді було.

З-поміж знаних утіх — всепрощення і зречення.
Ще б заповнить знанням вже на видиху мить:
чи є щось над і поза гонитвами-втечами?
Але вдень — іще осінь, вночі ж — німування зими[4]. —
«Село Матіївка»

  •  

ти бачиш руками
певні вони
і відрубують руки

ти бачиш ногами
ти бачиш серцем
перехрещують груди дошками[5]

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]