Бринзак Володимир Михайлович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бринзак Володимир Михайлович
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії

Бринзак Володимир Михайлович (нар. 21 лютого 1957, Коломия, Івано-Франківська область) — президент Федерації біатлону України, перший віце-президент Національного олімпійського комітету України.

Цитати[ред.]

  •  

Велепецw:de працює перший рік з командою, й у цьому сезоні він придивлявся до дівчат. Не все, звичайно, вийшло, адже тренер ще не знав індивідуальних особливостей кожної. Наприклад, по Бондар він ставив задачу стабілізувати стрільбу, що у підсумку і вийшло — Яна стала стріляти трохи краще. Сподіваємося, що з наступного сезону вона виступатиме на нормальному рівні.
Важко у перший рік показувати конкретні результати, тому, повторюся, на чемпіонаті світу в Уроша не було конкретних завдань — ми формували команду. На наступний передолімпійський сезон акцент робитимемо на чемпіонат світу. Урош — хороший фахівець, він знайшов шлях до кожної біатлоністки, це те, чого нам не вистачало[1].

  •  

Напевно, я єдиний у світі глава Федерації, який оголосив через пресу: у збірну України ніколи не повернеться спортсмен, дискваліфікований за допінг. Навіть після відбуття покарання. І буду твердо цього дотримуватися[1].

  •  

У нас такий підхід до справи, що ми можемо допомогти спортсменам, які звернуться до нас з конкретним проханням, але ми не шукаємо кадри для зміцнення нашої команди, і жодних переговорів не ведемо. Якщо звертаються, ми чисто по-людськи допомагаємо. У цьому сезоні звернень не було, конкуренція у нас досить серйозна, і спортсмени це розуміють[1]. — Про легіонерів у команді.

  •  

Офіційну статистику залишимо у спокої, вона з радянських часів — штука лукава. Насправді чоловік триста. Включаючи дітей. Біатлон — дорогий вид спорту, багато хто хоче займатися, але ми поки не можемо створити умови для всіх. Найголовніше — вдалося відкрити та зберегти біатлонний центр олімпійської підготовки у Чернігові. Наш вид спорту єдиний, який має у країні таку базу. Збираю кращих молодих зі всієї України, до їхніх послуг лікар, патрони, харчування, інтернет, пральня, підготовлені траси, — все, що треба. І вони там централізовано готуються. Результат — кілька перемог на юніорських олімпіадах і чемпіонатах світу, п'ять українських збірних різного віку[1]. — Про кількість людей, які займаються біатлоном в Україні.

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg