Потебня Олександр Опанасович

Матеріал з Вікіцитат
Олександр Потебня
Стаття у Вікіпедії
Роботи у Вікіджерелах
Медіафайли у Вікісховищі

Потебня Олександр Опанасович (10 (22) вересня 1835 — 29 листопада (11 грудня) 1891) — український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч.

Цитати[ред.]

  • Всяка денаціоналізація зводиться до поганого виховання, до моральної недуги: на неповне використання неявних засобів сприймання, засвоєння чи ослаблення енергії думки, на гидоту запустіння на місці витіснених, але нічим не замінених форм свідомості, на ослаблення зв'язку підростаючих поколінь з дорослими, що замінюються лише кволим зв'язком із чужими; на дезорганізацію суспільства, аморальність, спідлення[1].
  • Знання двох мов у дуже ранньому віці не є володінням двома системами зображення і повідомлення одного й того ж кола думок, але роздвоює це коло і наперед утруднює досягнення цілісності світоспоглядання, заважає науковій абстрації[2].
  • Мови — суть засоби перетворення початкових домовних елементів думки і тому можуть бути названі засобами створення думки[3].
  • Послідовний націоналізм є інтернаціоналізм[4].
  • Якби об'єднання людства щодо мови й народності було можливе, воно було б загибеллю для загальнолюдської думки, як заміна багатьох почуттів одним, хоч би це єдине було не дотиком, а зором. Для існування людини потрібні інші люди, для народності — інші народності[4].

Джерела[ред.]

  1. Мова - це теж батьківщина / Упорядн.: Н. Николин. — Львів: Видавництво "Свічадо", 2008. — С. 32
  2. Мова - це теж батьківщина / Упорядн.: Н. Николин. — Львів: Видавництво "Свічадо", 2008. — С. 11
  3. Мова - це теж батьківщина / Упорядн.: Н. Николин. — Львів: Видавництво "Свічадо", 2008. — С. 10
  4. а б Юрій Шевельов. Визначний український діяч. До роковин смерти О. Потебні // Дорогою відрадянщення: публіцистичні та наукові тексти 1941-1943 рр. (харківський період). — Харків: Харківське історико-філологічне товариство, 2014. — С. 46-49. — ISBN 9789661630184