Мехáніка (від грец. Μηχανική, mechane — знаряддя, споруда, мистецтво побудови машин) — в загальному розумінні наука про механічний рух та рівновагу тіл і взаємодію, що виникає при цьому між тілами. Також це розділ фізики, який вивчає закон механічного руху і механічної взаємодії.
Дуже важливу роль відіграло спорадичне застосування машин у XVII столітті, бо воно дало великим математикам того часу практичні опорні пункти і стимули для створення сучасної механіки.
Як і всі інші науки, математика виникла з практичних потреб людей: з вимірювання площ земельних ділянок і місткості посудин, з обчислення часу та з механіки.
Математика — це найкращий і навіть єдиний можливий вступ до вивчення природи. Без геометрії і алгебри неможливе вивчення механіки; без геометрії, алгебри й механіки неможливе вивчення астрономії, без геометрії, алгебри, механіки й астрономії неможливе вивчення фізики й фізичної географії; без фізики не можна взятися за хімію; без фізики й хімії немає змоги підступити до фізіології тварин і рослин.
Я приєднуюся до думки, що аналіз — це наука, яка існує самостійно, у собі самій, незалежно від будь-яких застосувань, тоді як геометрія, а також, з другого боку, і механіка — це лише наочне зображення співвідношень в єдиному великому й піднесеному Всесвіті.
Арифметика перебуває щодо двох інших математичних дисциплін, геометри та механіки, у такому самому положенні, як уся математика щодо астрономії та інших природничих наук. Арифметика робить геометри і механіці найрізноманітніші послуги, дістаючи, в свою чергу, від цих наук різноманітні імпульси.
Прикладна математика не зупиняється, звичайно, у своєму розвиткові, навпаки, охоплює дедалі ширші нові галузі. Щоб переконатися в цьому, досить лише нагадати про створення всієї «математичної фізики», тобто нашого знаряддя теоретичного дослідження в усіх ділянках фізики, які лежать поза межами механіки.
Механіка повинна рівною мірою спиратися на аналіз і геометрію, беручи від них те, що найбільш відповідає суті задачі. Своїми новими методами: дослідженням інтегралів у диференціальних рівняннях, знаходженням ознак, при яких існують алгебраїчні інтеграли і т. д. — аналіз дає нам могутнє знаряддя, щоб розв'язувати задачі динаміки. Але остаточна обробка розв'язків задач завжди належатиме геометрії.
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі