Лукаш Микола Олексійович

Матеріал з Вікіцитат

Мико́ла Олексі́йович Лука́ш (*19 грудня 1919, Кролевець — †29 серпня 1988) — видатний український перекладач, мовознавець і поліглот.

• А час кульга, а час кульга,

В годинника асиметричні ноги.

А вік шульга, а вік шульга

Наліво йде, не тямлячи дороги.

• А якби не штучки Троцького,

То була б ще й ковбаса...

Ах ты, удаль идиотская!

Ах ты, девичья краса!

• Бувають же такі дебіли —

не зна, де чорне, а де біле!

• Він ще живе, старий пошляк...

Коли його вже трафить шляк?

• Десь є

Досьє.

• Дуже важко в сірій масі

Не згубитись сіромасі.

• Не перероджуйтесь в людей

Що скаженіють від ідей.

• Ой ти, боже мій, боже істини,

Поможи мені, атеїстові!

• Прекрасний цей світ, тим, що інших нема:

Вільна моя, моя добровільна тюрма.

• Рука минулого не мертва,

І я його чергова жертва.

• Ти, безголосий, тихо, ша!

Ти, безталанний, не бреши!

Німа без голосу душа,

Нема без голосу душі.

• Хто б як там не хотів,

Це ясно кожній миші:

Часи уже не ті,

А стануть ще не тіші.

• У вас якийсь паскудний звих,

Що голову морочите:

Я пам’ятник собі воздвиг,

А ви собі як хочете.

• У порядочных людей

Нету собственных идей,

Потому что все идеи

Подарил им иудей.

• У сусіда хата біла

Бодай би згоріла.

У сусіда жінка мила —

Бодай би здуріла.

• У царстві бездоганно соннім,

Де весь народ — одна сім’я,

Украв моє ім’я анонім,

Анонім вкрав моє ім’я.

• Усмішка-відписка, усмішка-розписка

Ніколи не сходить у нього із писка.

• Чого на цім світі шука чоловік?

А bisele mazl, a stikele glik.

• Я — комуніст

Я — комуніст, ходжу в чужому,

З чужого паху і плеча

(То з Харчука, то із Драча,

Можливо, і з Коротича), —

Чужим тут пахне Головкому,

Бач, кому слід, це все вивча.

• Як добре, що на світі є Москва

Всі голоси, падлюка, забива.