Комп'ютер

Матеріал з Вікіцитат
Комп'ютер
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Комп'ю́тер (від англ. computer — обчислювач), обчи́слювальна маши́на — програмно-керований пристрій для обробки інформації шляхом маніпулювання даними, поданими у числовому вигляді.

Цитати[ред.]

  • Комп'ютер має перевагу над мозком — його використовують. (Габріель Лауб)
  • Комп'ютер одного разу переміг мене в шахи, але в кікбоксингу він виявився просто слабак. (комік Емо Філіпс)
  • Найновіший комп'ютер — це комп'ютер, що або вчора застарів, або з'явиться завтра. (біолог Сідні Бреннер)
  • Одна машина може виконувати роботу п'яти звичайних людей, але жодна машина не зможе виконати роботу однієї непересічної людини. (письменник Елберт Габбард)
  • Чому Вас не лякає машина, що в тисячу разів сильніша від Вас, але жахає думка про машину, що в кілька разів переважає Вас інтелектом? (Станіслав Лем)
  •  

Найнеймовірніша річ про комп’ютери – це те, що саме вони дозволяють нам міркувати про можливі розуми. Адже саме завдяки їм, можливо, уперше в історії нашої планети почали існувати цілком нові види розуму, які з’явилися не в результаті стандартного процесу біологічної еволюції, а внаслідок прямого, навмисного задуму і програмування[1]«Чи ж суперінтелект неможливий?» (Is Superintelligence Impossible? On Possible Minds: Philosophy and AI with Daniel C. Dennett and David Chalmers. Edge, 4.10.2019)

  Девід Чалмерс

Обчислювальна машина[ред.]

  •  

Особливу роль в удосконаленні засобів праці відіграє розробка теоретичних основ і створення універсальних обчислювальних, керуючих та інформаційних машин — цього чудового породження математики, фізики, техніки останніх десятиріч.

  Ю. О. Митропольський[2]
  •  

У теорії чисел і алгебрі розкривається загадкова реальність світу чисел, міцно пов'язаного з людським розумом. Більш віддаленою від фізичної реальності постає перед нами реальність логічних процесів, що невід'ємно входять до математичного мислення. А проте основні ідеї праць із математичної логіки, мало відомих широкому загалові, виявились дуже корисні для розуміння і навіть для конструювання автоматичних обчислювальних пристроїв.

  Р. Курант[3]
  •  

Щоб поставити машині задачу, треба дуже багато знати. Цінність обчислювальної машини залежить тільки від того, в який розумний спосіб людина її використовуватиме.

  Н. Вінер[4]
  •  

У природі обчислювальної машини немає нічого несумісного з наявністю в ній умовних рефлексів.

  Н. Вінер[4]
  •  

Віддайте ж людині — людське, а обчислювальній машині — машинне.

  Н. Вінер[4]
  •  

Прикладом прориву до подальшого етапу науки й техніки, якоюсь мірою співставного за перспективами з атомним проривом, може бути створення електронних швидкодіючих обчислювальних машин.

  О. М. Несмєянов[5]
  •  

Вивчення основ логічних процесів і теорії операцій, методи дискретної математики, створення електронно-обчислювальних приладів підготували основи для нової, найбільшої науково-технічної революції в усьому житті людства, нового ступеня розуміння багатьох процесів у природі й житті і нового ступеня в автоматизації процесів, які донедавна вважалися галуззю виключно інтелектуальної діяльності людини, а також у реалізації математичних процесів, які ми вважали здійсненними тільки в абстрактному мисленні.

  М. В. Келдиш[6]
  •  

Створена в тридцяті роки теорія алгоритмів і зроблені в той час капітальні відкриття у математичній логіці, безперечно, були визначальними подіями в історії науки XX сторіччя. У наступні роки ці відкриття стали теоретичним фундаментом розвитку техніки обчислювальних та керуючих машин і разом з нею відкрили шляхи для дальшого проникнення математичних методів у біологію, економіку, лінгвістику, психологію та інші галузі науки.

  А. І. Мальцев[6]
  •  

Можна довести, що… електронна цифрова обчислювальна машина ENIAC, чудова служниця прикладної математики… являє собою твір, що вимагав більшої уяви, ніж «Давид» Мікеланджело, «Гамлет» Шекспіра і «Страсті по Матфію» Баха.

  — М. Бунге[7]
  •  

Поява чудових обчислювальних машин необоротно змінила науку і суспільство.

  Р. Беллман[7]
  •  

К. Ф. Гаусс черпав сили для відшукування загальних істин у галузі теорії чисел, експериментуючи з окремими випадками й ретельно аналізуючи приклади. Коли його спитали, як йому пощастило передбачити деякі чудові закономірності в поведінці чисел, він відповів: «Durch planmassiges tattonieren» — «Шляхом планомірних зусиль». С. Раманужан, феноменальний індійський дослідник теорії чисел, також охоче експериментував з прикладами. Легко уявити собі, що в руках цих двох математиків обчислювальна машина сприяла б багатьом відкриттям у теорії чисел.

  С. М. Улам[8]
  •  

Тривалий час вважали, що теорія множин і математична логіка — це абстрактні науки, які не мають ніякого практичного застосування. Але коли створили електронні обчислювальні машини, то виявилося, що програмування на цих машинах ґрунтується на математичній логіці, і чимало досліджень начебто відірваних від життя набули найважливішого практичного значення.

  Н. Я. Віленкін[9]
  •  

Винайдення обчислювальних машин стосується всієї сфери інтелектуальної діяльності людини, а не тільки техніки. Вже тепер неможливо керувати економікою, військами, державою, не вдаючись до обчислень на ЕОМ. Завтра не можна буде вивчати біологію без математики, лікувати людину без математики і т. д.

  — М. М. Мойсєєв[10]
  •  

Чи замінить обчислювальна машина людину? В галузі обробки інформації, звичайно, замінить. Але чи стане вона при цьому паном? Відповідь на це запитання повинна бути така: не служник і не пан, а домашній репетитор, секретар, партнер і помічник у проведенні наукових досліджень.

  — Д. Міші[10]
  •  

Електронно-обчислювальні машини далеко вийшли за межі допоміжної ролі техніки обчислення. Вони відкривають нові перспективи перед автоматизацією, яка їх породила, і перед математикою, яка їх утвердила.

  — Н. Теодореску[11]
  •  

Великого значення набуває нині… економічна кібернетика — наука про те, як найдоцільніше управляти економікою великого підприємства, галузі, всього народного господарства. При розв'язанні цих та багатьох інших питань управління економікою, оптимального її планування виникають складні задачі з великою кількістю вихідних даних. Вирішити їх неможливо без використання потужних сучасних електронно-обчислювальних машин.

  І. І. Ляшко[11]


Див. також[ред.]

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

  • Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — Москва: ЭКСМО-Пресс, 2001. — 1056 с. ISBN 5-04-003141-6
  • Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.