Мікеланджело Буонарроті

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук
Мікеланджело Буонарроті
Michelango Portrait by Volterra.jpg
Даніеле да Вольтерра. Портрет Мікеланджело
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Галерея зображень у Вікісховищі

Мікела́нджело Буонарро́ті (іт. Michelangelo Buonarroti; 1475—1564) — італійський скульптор, художник, архітектор, інженер та поет. Його твори — одні з найвищих досягнень мистецтва епохи Відродження.

Зміст

Задокументовані вислови [ред.]

  •  

Дякую Богові за те, що я завжди бажаю більшого, ніж можу досягти

 

  •  

(…) за тих часів люди не одягалися в золото; ті, кого я намалював, були не багатії, а святі люди, бо вони зневажали багатство[1]відповідь папі Юлію II на прохання «збагатити [Сикстинську] капелу золотом і кольорами, бо вона бідна»

 

  •  

І без жінок чимало прикрощів завдало мені мистецтво, а дітьми моїми будуть твори, які я залишу після себе; якщо вони чогось варті, то трохи поживуть; горе було б Лоренцо ді Бартолуччо Гіберті, якби він не зробив дверей Сан Джованні; його діти й онуки розпродали і розтратили всю його спадщину, нічого від неї і не залишилося б, а двері ще стоять[2]на висловлений жаль, що він не одружився і не має дітей-спадкоємців

 

  •  

Картина зроблена чудово. Тільки не знаю, що станеться з нею в день Страшного суду, коли кожен почне збирати частини свого тіла; адже від неї нічого не залишиться[3]на картину художника, який скористався чужими малюнками та картонами для її написання

 

  •  

Кожен художник добре зображає самого себе[4]на художника, на картині якого вийшов найвдалішим бик

 

  •  

(…) коли в мене є щось добре в розумі, то це сталося через те, що я родився в прозорому повітрі нашої аретінської місцевості. Із молока своєї мамки я видобув різець і молоток, якими я роблю свої статуї[5]про джерело свого таланту

 

  •  

(…) не личить сміятися, коли весь світ плаче. (…) не слід було Леонардо[племінник Мікеланджело] влаштовувати таке веселе свято на честь новонародженого, бо так веселитись треба при смерті людини, яка добре прожила своє життя[6]з листа до Вазарі

 

  •  

Не турбуйся, тут важливіше те, яке буде освітлення на площі[3]натяк скульптору, що освітлення майстерні не таке важливе, як те, що потім скаже публіка

 

  •  

Скажіть папі, що це пусте діло, яке можна впорядкувати швидко, ось хай він змінить світ, щоб він мав пристойний вигляд, а картини змінювати легко[7]відповідь папі Павлу IV на зауваження щодо надмірної оголеності деяких постатей із фрески «Страшний суд»

 

  •  

Хто йде позаду інших, ніколи не випередить їх; і, хто не вміє добре творити сам, ніколи не зможе як слід скористатися чужими творами[4]на скульптора, який дуже майстерно копіював твори античних майстрів

 

  •  

Це все дрібниці; бо коли ми любимо життя, а життя і смерть створені тим самим майстром, то й смерть повинна нам подобатися[8]відповідь одному приятелеві на зауваження, що йому тяжко буде помирати, оскільки він надто захоплений мистецтвом

 

  •  

(…) це не гріх — учинити неприємність кільком обжорам, які чекають на мій скорий від'їзд [9]з листа до Вазарі; у якому він пише, що мусить продовжувати роботу над Собором Святого Петра (Сан П'єтро) і не може поїхати у Флоренцію

 

  •  

Якби ця глина перетворилася в мармур, біда була б античним статуям[3]на статуї Антоніо Бігаріно, зроблені із теракоти і розмальовані під мармур

 

  •  

Якщо боротися з нікчемою, то перемога нічого не варта[2]відповідь на пропозицію боротися із інтригами Нанні ді Баччо Біджо

 

З поезії [ред.]

  •  

Дарма з моєї праці отакої
Милуєшся, Джованні, — як не є,
Живопис — то мистецтво не моє[10]уривок із сонета про розпис стелі Сикстинської капели, адресованого Джованні-пістойцю (1509 —1510) (переклад Мойсея Фішбейна)

 

 

La mia pittura morta
difendi orma', Giovanni, e 'l mio onore,
non sendo in loco bon, né io pittore[11]

  •  

Мистецтво мій кумир, мов ясні зорі,
У пітьмі сяли[9]з сонета, надісланого Вазарі 19 вересня 1554 року (сонет CXLVII)

 

 

Onde l'affettuosa fantasia
che l'arte mi fece idolo e monarca[12]

  •  

Немає думки у найкращого митця,
Що він її у мармурі не втілить[13]цей сонет було прочитано і прокоментовано Бенедетто Варкі на лекції у Флорентійській академії (1538 —1544)

 

 

Non ha l'ottimo artista alcun concetto
c'un marmo solo in sé non circonscriva[14]

Ніч (іт. Notte)
  •  

Цю постать Ночі, дивну й чудову,
Що спить, лиш ангел міг її створити
З каміння і живу в сон занурити.
Не віриш? Розбуди, почуєш мову
(Дж. Баттіста Строцці)

Відповідь Ночі
Приємний сон. Камінням краще бути,
Коли панують сором і нещастя.
Не бачити, не чути — це є щастя.
Мовчи. Благаю, дай мені заснути[15]

 

 

Caro m'è 'l sonno, e più l'esser di sasso,
mentre che 'l danno e la vergogna dura;
non veder, non sentir m'è gran ventura;
però non mi destar, deh, parla basso[16]

  •  

Чи олівця, чи фарби ти вживаєш,
Мистецтво дорівнявши до натури,
Береш од неї славу й ті фігури,
Які ще кращими нам повертаєш[17]сонет було опубліковано Вазарі у «Життєписах»

 

Про його твори [ред.]

  •  

Коли дивишся на нього, то хочеться затулити йому обличчя покривалом, таке воно променисте й осяйнепро статую «Мойсей»

 

  Джорджо Вазарі[18]
  •  

(…) живописцеві не треба шукати чогось нового, нових винаходів у позах чи одязі фігур, нової виразності чи різноманітності, бо всю довершеність, якої можна досягти в живопису, вже зосереджено в цьому творіпро фрески стелі Сикстинської капели

 

  — Джорджо Вазарі[19]
  •  

Цей твір перевищив славу всіх сучасних і античних статуй, грецьких і римських, будь-коли зробленихпро статую «Давид»

 

  — Джорджо Вазарі[20]

Про нього [ред.]

  •  

Годі, годі, годі! Досить слів! Скажіть просто — Творець зробив Італію за ескізами Мікеланджело!

 

 

англ. Enough, enough, enough! Say no more! Lump the whole thing! say that the Creator made Italy from designs by Michael Angelo!

  Марк Твен[21]
  •  

(…) коли б він задовольнявся своєю роботою, то дав би дуже мало, навіть нічого; він так далеко пішов у своєму мистецтві і розумінні справи, що, коли, відкривши зроблену фігуру, знаходив у ній хоч найменшу хибу, то кидав її і брався за інший мармур, з наміром до попереднього вже не повертатисьпро перфекціонізм Мікеланджело

 

  — Джорджо Вазарі[22]
  •  

(…) наймилостивіший правитель неба (…) поклав (…) надіслати на землю генія, який буде здатний до всіх мистецтв і в усіх професіях і який самою своєю працею покаже, що таке є довершеність у мистецтві малювання, у кресленні, як треба робити контури, розташовувати тінь і світло, надавати рельєфності картині, як правильно й розумно працювати в скульптурі (…). Він зволив зверх того обдарувати його справжньою моральною філософією, оздобити його ніжною поезією для того, щоб світ захоплювався цим обранцем, як надзвичайним дзеркалом життя, щоб люди дивувалися з його творів, з святості його життя і з успіху його вчинків, щоб ми вважали його скоріше за небесну, ніж за земну істотуіз вступу до «Життєпису»

 

  — Джорджо Вазарі[23]
  •  

Нехай сам він був створений із цього пороху земного. Але із тліні спалахнув вогонь, що очищує все, — вогонь генія

 

  Роллан Ромен[24]
  •  

«Мікеланджело» перетворився на метабренд, на глобальне позначення для досягнення у мистецтві, так само як «Клінекс» став для паперових серветок, а «Ксерокс» — для фотокопій, з тією перевагою тільки, що використання «Мікеланджело» як прийдеться не означатиме отримання листів від його адвокатів

 

 

англ. «Michelangelo» has become a metabrand, a universal code for artistic achievement just as «Kleenex» is for paper tissues and «Xerox» for phorocopies — with the added advantage that using «Michelangelo» indiscriminately won't draw letters from his lawyers

  — Ерік Шильяно[25]

Виноски [ред.]

Література [ред.]

  • Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 573