Мікеланджело Буонарроті
| Мікеланджело Буонарроті | |
Даніеле да Вольтерра. Портрет Мікеланджело |
|
Мікела́нджело Буонарро́ті (іт. Michelangelo Buonarroti; 1475—1564) — італійський скульптор, художник, архітектор, інженер та поет. Його твори — одні з найвищих досягнень мистецтва епохи Відродження.
Зміст |
Задокументовані вислови [ред.]
|
|
Дякую Богові за те, що я завжди бажаю більшого, ніж можу досягти |
|
|
|
(…) за тих часів люди не одягалися в золото; ті, кого я намалював, були не багатії, а святі люди, бо вони зневажали багатство[1] — відповідь папі Юлію II на прохання «збагатити [Сикстинську] капелу золотом і кольорами, бо вона бідна» |
|
|
|
І без жінок чимало прикрощів завдало мені мистецтво, а дітьми моїми будуть твори, які я залишу після себе; якщо вони чогось варті, то трохи поживуть; горе було б Лоренцо ді Бартолуччо Гіберті, якби він не зробив дверей Сан Джованні; його діти й онуки розпродали і розтратили всю його спадщину, нічого від неї і не залишилося б, а двері ще стоять[2] — на висловлений жаль, що він не одружився і не має дітей-спадкоємців |
|
|
|
Картина зроблена чудово. Тільки не знаю, що станеться з нею в день Страшного суду, коли кожен почне збирати частини свого тіла; адже від неї нічого не залишиться[3] — на картину художника, який скористався чужими малюнками та картонами для її написання |
|
|
|
Кожен художник добре зображає самого себе[4] — на художника, на картині якого вийшов найвдалішим бик |
|
|
|
(…) коли в мене є щось добре в розумі, то це сталося через те, що я родився в прозорому повітрі нашої аретінської місцевості. Із молока своєї мамки я видобув різець і молоток, якими я роблю свої статуї[5] — про джерело свого таланту |
|
|
|
(…) не личить сміятися, коли весь світ плаче. (…) не слід було Леонардо[племінник Мікеланджело] влаштовувати таке веселе свято на честь новонародженого, бо так веселитись треба при смерті людини, яка добре прожила своє життя[6] — з листа до Вазарі |
|
|
|
Не турбуйся, тут важливіше те, яке буде освітлення на площі[3] — натяк скульптору, що освітлення майстерні не таке важливе, як те, що потім скаже публіка |
|
|
|
Скажіть папі, що це пусте діло, яке можна впорядкувати швидко, ось хай він змінить світ, щоб він мав пристойний вигляд, а картини змінювати легко[7] — відповідь папі Павлу IV на зауваження щодо надмірної оголеності деяких постатей із фрески «Страшний суд» |
|
|
|
Хто йде позаду інших, ніколи не випередить їх; і, хто не вміє добре творити сам, ніколи не зможе як слід скористатися чужими творами[4] — на скульптора, який дуже майстерно копіював твори античних майстрів |
|
|
|
Це все дрібниці; бо коли ми любимо життя, а життя і смерть створені тим самим майстром, то й смерть повинна нам подобатися[8] — відповідь одному приятелеві на зауваження, що йому тяжко буде помирати, оскільки він надто захоплений мистецтвом |
|
|
|
(…) це не гріх — учинити неприємність кільком обжорам, які чекають на мій скорий від'їзд [9] — з листа до Вазарі; у якому він пише, що мусить продовжувати роботу над Собором Святого Петра (Сан П'єтро) і не може поїхати у Флоренцію |
|
|
|
Якби ця глина перетворилася в мармур, біда була б античним статуям[3] — на статуї Антоніо Бігаріно, зроблені із теракоти і розмальовані під мармур |
|
|
|
Якщо боротися з нікчемою, то перемога нічого не варта[2] — відповідь на пропозицію боротися із інтригами Нанні ді Баччо Біджо |
|
З поезії [ред.]
|
|
Дарма з моєї праці отакої |
|
|
La mia pittura morta |
|
|
Мистецтво мій кумир, мов ясні зорі, |
|
|
Onde l'affettuosa fantasia |
|
|
Немає думки у найкращого митця, |
|
|
Non ha l'ottimo artista alcun concetto |
|
|
Цю постать Ночі, дивну й чудову, |
|
|
Caro m'è 'l sonno, e più l'esser di sasso, |
|
|
Чи олівця, чи фарби ти вживаєш, |
|
Про його твори [ред.]
|
|
Коли дивишся на нього, то хочеться затулити йому обличчя покривалом, таке воно променисте й осяйне — про статую «Мойсей» |
|
| — Джорджо Вазарі[18] |
|
|
(…) живописцеві не треба шукати чогось нового, нових винаходів у позах чи одязі фігур, нової виразності чи різноманітності, бо всю довершеність, якої можна досягти в живопису, вже зосереджено в цьому творі — про фрески стелі Сикстинської капели |
|
| — Джорджо Вазарі[19] |
|
|
Цей твір перевищив славу всіх сучасних і античних статуй, грецьких і римських, будь-коли зроблених — про статую «Давид» |
|
| — Джорджо Вазарі[20] |
Про нього [ред.]
|
|
Годі, годі, годі! Досить слів! Скажіть просто — Творець зробив Італію за ескізами Мікеланджело! |
|
|
англ. Enough, enough, enough! Say no more! Lump the whole thing! say that the Creator made Italy from designs by Michael Angelo! |
||
| — Марк Твен[21] |
|
|
(…) коли б він задовольнявся своєю роботою, то дав би дуже мало, навіть нічого; він так далеко пішов у своєму мистецтві і розумінні справи, що, коли, відкривши зроблену фігуру, знаходив у ній хоч найменшу хибу, то кидав її і брався за інший мармур, з наміром до попереднього вже не повертатись — про перфекціонізм Мікеланджело |
|
| — Джорджо Вазарі[22] |
|
|
(…) наймилостивіший правитель неба (…) поклав (…) надіслати на землю генія, який буде здатний до всіх мистецтв і в усіх професіях і який самою своєю працею покаже, що таке є довершеність у мистецтві малювання, у кресленні, як треба робити контури, розташовувати тінь і світло, надавати рельєфності картині, як правильно й розумно працювати в скульптурі (…). Він зволив зверх того обдарувати його справжньою моральною філософією, оздобити його ніжною поезією для того, щоб світ захоплювався цим обранцем, як надзвичайним дзеркалом життя, щоб люди дивувалися з його творів, з святості його життя і з успіху його вчинків, щоб ми вважали його скоріше за небесну, ніж за земну істоту — із вступу до «Життєпису» |
|
| — Джорджо Вазарі[23] |
|
|
Нехай сам він був створений із цього пороху земного. Але із тліні спалахнув вогонь, що очищує все, — вогонь генія |
|
| — Роллан Ромен[24] |
|
|
«Мікеланджело» перетворився на метабренд, на глобальне позначення для досягнення у мистецтві, так само як «Клінекс» став для паперових серветок, а «Ксерокс» — для фотокопій, з тією перевагою тільки, що використання «Мікеланджело» як прийдеться не означатиме отримання листів від його адвокатів |
|
|
англ. «Michelangelo» has become a metabrand, a universal code for artistic achievement just as «Kleenex» is for paper tissues and «Xerox» for phorocopies — with the added advantage that using «Michelangelo» indiscriminately won't draw letters from his lawyers |
||
| — Ерік Шильяно[25] |
Виноски [ред.]
- ↑ Вазарі, 1970, с. 329
- ↑ а б Вазарі, 1970, с. 415
- ↑ а б в Вазарі, 1970, с. 414
- ↑ а б Вазарі, 1970, с. 413
- ↑ Вазарі, 1970, с. 298
- ↑ Вазарі, 1970, с. 380
- ↑ Вазарі, 1970, с. 384
- ↑ Вазарі, 1970, с. 412
- ↑ а б Вазарі, 1970, с. 388
- ↑ Мікельанджело Буонарроті. Нажив я воло тут, на риштуванні... (в перекладі Мойсея Фішбейна). Процитовано 2 червня 2012.
- ↑ Saslow, 1991, с. 70
- ↑ Saslow, 1991, с. 476
- ↑ Вазарі, 1970, с. 308
- ↑ Saslow, 1991, с. 302
- ↑ Вазарі, 1970, с. 346
- ↑ Saslow, 1991, с. 419
- ↑ Вазарі, 1970, с. 373
- ↑ Вазарі, 1970, с. 320
- ↑ Вазарі, 1970, с. 331
- ↑ Вазарі, 1970, с. 312
- ↑ Марк Твен. Простаки за кордоном (1869)
- ↑ Вазарі, 1970, с. 386
- ↑ Вазарі, 1970, с. 296 —297
- ↑ Роллан, 1992, с. 78 —79
- ↑ Scigliano, 2005, с. 10 —11
Література [ред.]
- Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 573
- Вазарі Д. Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів = іт. Le Vite de’piu eccelenti Pittori, Scultori e Architetti. — К.: Мистецтво, 1970. — С. 296 —429, 497 —507.
- Ромен Роллан Жизнь Микеланджело // Жизни великих людей: Пер. с франц. В. Курелла = фр. Vie de Michel-Ange. — М.: Известия, 1992. — С. 71 —197. — ISBN 5-206-00351-4
- James M. Saslow. The poetry of Michelangelo: An Annotated Translation. — New Haven and London: Yale University Press, 1991. — 559 с. — ISBN 0-300-05509-9
- Eric Scigliano. Michelangelo's Mountain: The Quest For Perfection In The Marble Quarries Of Carrara. — Simon and Schuster, 2005. — 352 с. — ISBN 978-0-7432-5477-9