Мікеланджело Буонарроті
| Мікеланджело Буонарроті | |
Даніеле да Вольтерра. Портрет Мікеланджело |
|
Мікела́нджело Буонарро́ті (іт. Michelangelo Buonarroti; 1475—1564) — італійський скульптор, художник, архітектор, поет і інженер. Його твори — одні з найвищих досягнень мистецтва епохи Відродження.
Зміст |
[ред.] Задокументовані вислови
|
|
Дякую Богові за те, що я завжди бажаю більшого, ніж можу досягти |
|
|
І без жінок чимало прикрощів завдало мені мистецтво, а дітьми моїми будуть твори, які я залишу після себе; якщо вони чогось варті, то трохи поживуть; горе було б Лоренцо ді Бартолуччо Гіберті, якби він не зробив дверей Сан Джованні; його діти й онуки розпродали і розтратили всю його спадщину, нічого від неї і не залишилося б, а двері ще стоять[1] — на висловлений жаль, що він не одружився і не має дітей-спадкоємців |
|
|
Картина зроблена чудово. Тільки не знаю, що станеться з нею в день Страшного суду, коли кожен почне збирати частини свого тіла; адже від неї нічого не залишиться[2] — на картину художника, який скористався чужими малюнками та картонами для її написання |
|
|
Кожен художник добре зображає самого себе[3] — на художника, на картині якого вийшов найвдалішим бик |
|
|
Мистецтво ревниве: воно вимагає, щоб людина віддавалася йому повністю |
|
|
Не турбуйся, тут важливіше те, яке буде освітлення на площі[2] — натяк скульптору, що освітлення майстерні не таке важливе, як те, що потім скаже публіка |
|
|
Скажіть папі, що це пусте діло, яке можна впорядкувати швидко, ось хай він змінить світ, щоб він мав пристойний вигляд, а картини змінювати легко[4] — відповідь папі Павлу IV на зауваження щодо надмірної оголеності деяких постатей із фрески Страшний суд |
|
|
Хто йде позаду інших, ніколи не випередить їх; і, хто не вміє добре творити сам, ніколи не зможе як слід скористатися чужими творами[3] — на скульптора, який дуже майстерно копіював твори античних майстрів |
|
|
Це все дрібниці; бо коли ми любимо життя, а життя і смерть створені тим самим майстром, то й смерть повинна нам подобатися[5] — відповідь одному приятелеві на зауваження, що йому тяжко буде помирати, оскільки він надто захоплений мистецтвом |
|
|
Якби ця глина перетворилася в мармур, біда була б античним статуям[2] — на статуї Антоніо Бігаріно, зроблені із теракоти і розмальовані під мармур |
|
|
Якщо боротися з нікчемою, то перемога нічого не варта[1] — відповідь на пропозицію боротися із інтригами Нанні ді Баччо Біджо |
[ред.] З поезії
|
|
Мистецтво мій кумир, мов ясні зорі, |
|
|
Немає думки у найкращого митця, |
|
|
Цю постать Ночі, дивну й чудову,
|
|
Caro m'è 'l sonno, e più l'esser di sasso, |
[ред.] Про нього
|
|
Годі, годі, годі! Досить слів! Скажіть просто — Творець зробив Італію за ескізами Мікеланджело! |
|
Enough, enough, enough! Say no more! Lump the whole thing! say that the Creator made Italy from designs by Michael Angelo! |
|
| — Марк Твен[10] |
[ред.] Виноски
- ↑ 1,0 1,1 Вазарі, с. 415
- ↑ 2,0 2,1 2,2 Вазарі, с. 414
- ↑ 3,0 3,1 Вазарі, с. 413
- ↑ Вазарі, с. 384
- ↑ Вазарі, с. 412
- ↑ Вазарі, с. 388
- ↑ Вазарі, с. 408
- ↑ Вазарі, с. 346
- ↑ Saslow, p. 419
- ↑ Марк Твен. Простаки за кордоном (1869)
[ред.] Література
- Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 573
- Вазарі Д. Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів = іт. Le Vite de’piu eccelenti Pittori, Scultori e Architetti. — К. : Мистецтво, 1970. — С. 296 —429, 497 —507.
- James M. Saslow. The poetry of Michelangelo: An Annotated Translation. — New Haven and London : Yale University Press, 1991. — 559 с. — ISBN 0-300-05509-9