Жан Кокто

Жан Кокто

Стаття у Вікіпедії

Галерея зображень у Вікісховищі

Жан Кокто (фр. Jean Cocteau; 1889 — 1961) — французький поет, актор і режисер.

Цитати

• Бог думає про нас. Але він не думає за нас.
• Боятися смерті — все одно що боятися того, що ми обмежені у просторі.
• Віктор Гюґо був божевільним, який уявив себе Віктором Гюґо.
• Кожна людина носить на лівому плечі мавпу, на правому папугу.
• Критики завжди порівнюють. Незрівнянне від них вислизає.
• Моя смерть народилася і почала ходити разом зі мною. Вона йде до мене не поспішаючи.
• Навіть найвидатніший шедевр літератури — це тільки доведений до безладу словник.
• Навіть найлютіша собака не кусає того, хто її годує. Який приклад для літературних критиків...
• Найстрашніша трагедія для поета — коли ним захоплюються, бо не розуміють.
• Поет нічого не вигадує. Поет просто слухає.
• Раніше жінки годували грудьми немовлят, тепер кінопродюсерів.
• Режисери трапляються трьох видів: розумні, кмітливі й більшість.
• Секрет завжди має форму вуха.
• У великому місті можна більше побачити, зате в маленькому — більше почути.
• Я знаю, що мистецтво необхідне, лише не знаю навіщо.

Джерела

• Жан Кокто на сайті aphorism.org.ua