Гордон Дмитро Ілліч

Матеріал з Вікіцитат
Дмитро Гордон
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Гордон Дмитро Ілліч (нар. 1967) — український журналіст, телеведучий, політик.

Цитати[ред.]

  •  

Євромайдан згуртував країну, поставив європейський орієнтир. Але він також зменшив територію і чисельність населення України. Через те, що втрачено території, убито стільки людей, триває війна з Росією, відбулося падіння економіки. Знав би я тоді, чим обернуться протести на Майдані, я б категорично відмовився їх підтримувати[1].

  •  

Ми по суті профукали історичний шанс, який нам випав[2][1].

  •  

І швидко як Радянського Союзу не стало: і ніхто навіть не заступився за Радянський Союз! Путін днями, відповідаючи в Державній думі на питання Зюганова про розвал Радянського Союзу сказав, що, вибачте, Радянський Союз розвалила Комуністична партія Радянського Союзу, яка не пручалася. Це правда! Жоден комуніст не вийшов на вулицю, жоден співробітник Комітету Державної Безпеки всесильного і жоден співробітник МВС СРСР, жоден співробітник апарату внутрішніх військ — ніхто не вийшов на вулиці! Ви уявляєте, як набрид, остобісів Радянський Союз уже всім — ніхто не вийшов на вулиці захищати Радянський Союз! Який абсурд цікавий! 18 мільйонів членів Комуністичної партії, мільйони співробітників КДБ, МВС, внутрішні війська і так далі. Таємна армія стукачів: мільйони, десятки мільйонів людей, які стукали справно, барабанили, що аж дим ішов. Ніхто не вийшов. Ніхто не захищав Радянський Союз. І так само ніхто не вийде захищати Росію, коли вона буде валитися. Ніхто! Раби стерплять. Як стерпіли тріумф, так стерплять і розвал. Куди поведуть їх: хоч на забій, хоч на будівництво, хоч на руйнування — підуть з низько зігнутими головами. Це — доля рабів.[3].

  •  

Я думаю, що ідеологія ненависті, яка розповсюджувалася завдяки Бандері і Шухевичу, вона стала причиною багатьох жертв, багато загиблих людей було, багато насильства і тому ці дві постаті для мене несприйнятні[4].

  •  

Не хочу, щоб Україна вступала в Євросоюз.

 

Не хочу, чтобы Украина вступала в Евросоюз[5].

  •  

Мені здається, що треба говорити про економіку сьогодні. Треба закінчувати розмови про мову, про віру і про героїв. Закінчити до моменту коли люди почнуть отримувати зарплату від 1000 євро кожен в місяць. От коли у кожного буде мінімум 1000 євро в місяць зарплата поговоримо про все[6].

Про Дмитра Гордона[ред.]

  •  

Я давно знайомий із Дімою, дуже його поважаю і вважаю своїм другом. Він, безперечно, відноситься до людей, яким повністю довіряю. Сьогодні Гордон дуже відомий. Він може комусь подобатися, комусь ні, але ніхто не заперечуватиме масштаб його особистості. Вражаюче: все, чим займається ця людина, вона робить, по-перше, професійно, а по-друге, гідно. Поза всяким сумнівом, Діма надзвичайно талановитий і, що дуже важливо, діяльний. Саме в таланті, дивовижній працездатності, цілеспрямованості та невичерпності на ідеї та криється секрет його успіху. Унікальне поєднання, завдяки якому багато чого можна досягти у будь-який час — як у смутний, так і в спокійний!

 

Я давно знаком с Димой, очень его уважаю и считаю своим другом. Он, безусловно, относится к людям, которым полностью доверяю. Сегодня Гордон очень известен. Он может кому-то нравиться, кому-то нет, но никто не станет отрицать масштаб его личности. Поразительно: все, чем занимается этот человек, он делает, во-первых, профессионально, а, во-вторых, достойно. Вне всякого сомнения, Дима чрезвычайно талантлив и, что очень важно, деятелен. Именно в таланте, удивительной работоспособности, целеустремленности и неисчерпаемости на идеи и кроется секрет его успеха. Уникальное сочетание, благодаря которому многого можно добиться в любое время — как в смутное, так и в спокойное![7]

  Олександр Розенбаум (2003 рік)
  •  

Із Дімою ми дуже сперечалися, кожен залишився зі своєю думкою. І ми й далі спілкувалися. Сьогодні ми, звичайно, із Дмитром Гордоном не спілкуємося. Він висловлює думки, які мені не близькі, – ті, які він висловлював шість років тому і яких я теж не прийняв. Він розповідав про якусь свободу, а я йому казав, що не вважаю свободою, коли люди не можуть висловлювати свою думку на користь меншості, яка окупувала своєю ідеологією Україну. Окупанти насправді – це Західна Україна, прокачана грошима колективного Заходу. Ми щодо цього і сперечалися.[8]

 

С Димой мы очень спорили, каждый остался при своем мнении. И мы продолжали общаться. Сегодня мы, конечно, с Дмитрием Гордоном не общаемся. Он выражает мысли, которые мне не близки – те, которые он выражал шесть лет тому назад, и которые я тоже не принял. Он рассказывал о какой-то свободе, а я ему говорил, что не считаю свободой, когда люди не могут высказывать свое мнение в угоду меньшинству, которое оккупировало своей идеологией Украину. Оккупанты на самом деле – это Западная Украина, прокачанная деньгами коллективного Запада. Мы по этому поводу и спорили.[9]

  Олександр Розенбаум (2022 рік)

Примітки[ред.]