Бандера Степан Андрійович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук
SBandera 2.png

Степан Бандера (1909 — 1959) — політичний діяч, ідеолог українського національного руху, голова Проводу ОУН.

  • Мета життя людини – це наближення до Бога!
  • Хоч які великі жертви – боротьба необхідна.
  • Самостійну державу може здобути собі український народ тільки власною боротьбою і трудом.
  • …Обов’язком кожного українця є підпорядкувати свої особисті справи і ціле своє життя інтересам і добру нації.
  • Без власної, без визволення, отже і без визвольної боротьби, Україна не може мати ані свободи, ані добробуту, ані якої-небудь тіні демократії.
  • ОУН цінить вартість життя своїх членів, дуже цінить; але – наша ідея в нашому понятті є така велична, що коли йде про її реалізацію, то не одиниці, не сотні, а мільйони жертв треба посвятити, щоб її таки зреалізувати.
  • Ідея українського націоналізму й героїчні подвиги революційної боротьби розбуджують глибоко приспані, сковані більшовицькими дибами, енергією і найвищі вартості козацьких нащадків.
  • Творення, формування кадрів для визвольної боротьби – це і є найсуттєвіше, головне завдання цілого революційного процесу.
  • Через правдиву й глибоку віру в Бога, Спасителя кожна людина й цілий народ мають змогу безупинно черпати з вічно живого джерела стільки сили, скільки їхня душа спроможна сприйняти.
  • Внутрішньоукраїнська політика ОУН є і завжди мусить бути визвольницькою, а не партійною. Тобто вона – змагає до формування такого внутрішнього українського життя, до створення такого укладу і взаємовідношення українських сил, які в усякій ситуації найкорисніші для Визвольних змагань, а не тільки для скріплення позиції самої ОУН.
  • Кожна тотальна боротьба, а зокрема революційно-визвольна, вимагає єдиного керівництва.
  • Основна частина боротьби революційної організації з ворогом – це і є боротьба за душу людини, за ідейний вплив на цілий нарід за поширення ідеї і концепції визвольної революції серед найширших мас народу, захоплення їх цією ідеєю і через це приєднання їх на бік визвольної боротьби.
  • У нас є один основний принцип, одна головна мета – Суверенна Соборна Українська Держава. До неї йдемо неухильно. А шлях наш – це шлях революційної визвольної боротьби.
  • Чистий незаплямований крутійством і компромісами зі злом український націоналізм вийде переможцем з важкого, але величного змагання..., бо в ньому велика Правда української нації, згідно з Божими законами життя народів і людей у свободі й справедливості.
  • Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все, в тому числі і хліб. Якщо народ обирає свободу, він матиме хліб, вирощений ним самим і ніким не відібраний.
  • Завершенням національно-визвольної революції має бути відбудова і закріплення Української Самостійної Соборної Держави. Передумовою до відновлення самостійного державного життя є знищення на українських землях совєтської влади, її органів і силових інструментів, знищення комуністичної партії і системи, усунення з України всіх сил, які захищають російський імперіалізм і протиставляються самостійницьким змаганням.
  • Йдучи непохитно випробуваним шляхом, ОУН та цілий визвольний фронт українського народу мають дійти до великої мети – до визволення України і створення незалежної Української Держави.
  • Наша боротьба – це щось більше, ніж сама національна боротьба, бо наш ідеал свободи – це ідеал всіх вільних людей.
  • Комунізм цілком противний духові української нації.
  • Ні на що не здадуться навіть найкращі нагоди й готовність допомогти, якщо сама нація не виборює й не кує своєї долі власною боротьбою.
  • Хто будує на невластивих для нашого ґрунту світоглядових підвалинах, той, навіть при добрій волі й найкращих змаганнях, не поставить нічого тривкого, тільки помножить руїни.
  • В усякій боротьбі і в усякій розумній політиці сенс полягає в тому, щоб, жертвуючи малим, частинними позиціями і вартостями, здобути головну мету. В цьому полягає всяка перемога, виграш. А пожертвувані, втрачені вартості — це ціна перемоги. Що більша мета, що тяжче змагання — то більші бувають жертви.
  • Розділені кордоном смерті, але з'єднані зв'язком віри, ідеї і любові — живі та померлі можуть собі взаємно помагати перед Богом І через Бога.
  • З москалями нема спільної мови.
  • Хоч які великі жертви — боротьба конечна.
  • Віра найбільше скріплює сили душі.
  • В кожному ідеологічному чи політичному русі найважливішу ролю відіграють два чинники: ідея і людина. Провідні ідеї і світоглядові засади в ідеологічному русі та керівні програмові постанови в політичному — творять „душу", істоту, внутрішній зміст руху. Люди, які визнають, поширюють і здійснюють ідеї та програму і з тією метою беруть активну участь в русі, — творять його живий, діючий організм.
  • Наша внутрішньо-політична праця скерована на те, щоб дослівно охопити ввесь загал громадянства, щоб дійти до кожного українця, як причетного, так і не причетного до загального громадського життя, однаково — в рамцях того життя, чи поза ними і незалежно від них.
  • Найважливіша справа — здобути безпосередній вплив, включити у нашу боротьбу найбільшу і найвартіснішу їх частину. Тому за об'єкт своєї політичної праці беремо усю народну масу.
  • Коли якась група своє існування і свою роботу на українському відтинку спирає в засада на засоби і на підтримку чужосторонніх чинників, то тим самим вона і її робота стають експозитурою тих чинників в українському житті. Це діється закономірно, без уваги на те, чи це признається, чи приховується і заперечується. Бо ціла робота, її зміст, її напрямок, мусить бути такий, якого собі бажають та на який погоджуються дотичні „спонсори".
  • Всі течії і групи, які в основу визвольних змагань кладуть орієнтацію на допомогу західних держав, і до їхньої політики хотіли б достосовувати українську політику — йдуть безвиглядними манівцями.
  • Ідеологічно-політична робота кожного політичного чинника повинна бути прямою і безпосередньою. В національному житті повинно кожне середовище виконувати свою властиву функцію в таких межах, формах і такими засобами, на які воно може спромогтися власними силами та які відповідають його дійсним впливам в українському суспільстві. Кожне серйозне середовище повинно вести свою діяльність за всяких внутрішніх і зовнішніх умов, незалежно від інших факторів.
  • Наша перемога — це перемога нашої ідеї, повне її здійснення. Наш обов'язок — зробити самим найбільше, скільки стане наших сил, одночасно докласти старань, щоб і інші робили якнайбільше.
  • Нашим природним середовищем стало вже змагання, змістом нашого життя — боротьба.
  • Не можна робити принципів, політичних засад із того, що важливе тільки в одній, означеній ситуації чи є питанням тактики. Принципова політика полягає в тому, що послідовно прямуємо до основної мети найуспішнішими, найпевнішими шляхами в усіх ситуаціях, при всіх змінах, не відступаючи від неї, здійснюючи той самий основний принцип.
  • Революційне змагання — це національна боротьба в площині духовності, культури, боротьба суспільно-політична й мілітарна, за повне знищення існуючого стану, його змісту й за побудову цілком нового, під кожним оглядом кращого стану, який відповідає потребам і бажанням українського народу.
Book notice.svg
Ця стаття не містить посилань на джерела.
Допоможіть проекту, додавши їх.
Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Інструменти