Sensività

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:

Sensività (від іт. Sensitività — чуттєвість, чутливість) — італійсько-іспанський кінофільм 1979 року, еротична драма з елементами готики та джалло, поставлена режисером Енцо Дж. Кастелларі з італійською акторкою Леонорою Фані та іспанською акторкою Патрісією Адріані в головних ролях.

Цитати про фільм[ред.]

  •  

Мій лікар дружив з цією дитиною [Хосе Санчесом], кіноманом, який не міг потрапити в кіно. Тому я сказав йому відправити хлопця до Safa Palatino, де я монтував фільм. Санчес був дуже милим, дуже ввічливим, розумним, культурним, і тому я почав вчити його, як писати історію, сценарій, і взяв його своїм помічником. Одного разу він приніс мені історію, яку я попросив його написати — оскільки він дуже добре це вміє — і сказав мені, що закінчує сценарій для іспанського продюсера, фільму, який зніматимуть на Коста-Браві. «Про що?» «Ну, це історія про спіритизм…» «Хто режисер?» «Іспанець…» «Будь ласка, я зніму його! Підписувати не буду, але зніму! Я їду на Коста-Брава!» … Це було чудове свято… — режисер Енцо Дж. Кастелларі про участь у зйомках[1]

 

My doctor was friends with this kid, a movie buff, who could not manage to get into the movie biz. So I told him to send the kid to Safa Palatino, where I was editing a film. Sanchez was very cute, very polite, intelligent, cultured, and so I started teaching him how to write a story, a script, and took him as my assistant. One day he brought me a story that I had asked him to write—since he was very good at that— and told me he was finishing a script for a Spanish producer, a movie to be shot in Costa Brava. “What’s it about?” “Well, it’s a story about spiritism… ” “Who’s directing it?” “A Spanish guy…” “Please, I’m shooting it! I won’t sign it but I’m going to shoot it! I’m coming to Costa Brava!” … It was a beautiful holiday…

  •  

Коли я почав редагувати фільм, виникли проблеми з розповсюдженням, і все було перервано назавжди… потім вони продовжили працювати над ним, я маю на увазі Путіньяні та його колегу Курті, і закінчили це по-своєму. Але моє ім'я режисера залишилося — режисер Енцо Дж. Кастелларі про участь у зйомках[2]

 

When I started editing the film there were problems with the distribution and everything was interrupted for good … afterwards they continued working on it, I mean Putignani and his associate Curti, and finished it their own way. But my name as director stayed.

  •  

Кілька разів ми бачимо сцену закривавленої руки, яка виривається з води або з землі на цвинтарі, щоб вчепитися в те, що має бути Фані, але яке навіть віддалено не нагадує її. — кінокритик Давіде Пулічі про відмінність оригінальної версії фільму від його варіанту, випущеного в прокат у середині 1980-х років[3]

 

A più riprese, vediamo la scena di una mano insanguinata che affiora dall'acqua o che sbuca dalla terra di un cimitero per artigliare quella che dovrebbe essere la Fani ma che non le assomiglia nemmeno alla lontana.

  •  

Кіра [Kyra — La signora del lago] максимально пом'якшує еротичну сторону оригінального фільму, з огляду на його трансформацію в стереотипний гороркінокритик Давіде Пулічі про відмінність оригінальної версії фільму від його варіанту, випущеного в прокат у середині 1980-х років[3]

 

Kira ammorbidisce il più possibile il lato erotico del film d'origine, in vista della sua trasformazione in un horror stereotipo.

Примітки[ред.]

  1. Curti, 2017, pp. 211—212
  2. Curti, 2017, p. 212
  3. а б Davide Pulici. Sensività Vs Kira, La Signora Del Lago. Процитовано 2023-05-02.

Джерела[ред.]