Спитайте Мієчку
| Спитайте Мієчку | |
 Стаття у Вікіпедії
|
«Спитайте Мієчку» — роман української письменниці Євгенії Кузнєцової 2021 року. Отримав спеціальну відзнаку Літературної премії Європейського Союзу (2022).
Цитати з роману[ред.]
Автор[ред.]
…на узбіччі села, через яке мчала міжміська траса, збиваючи місцевих котів на смерть, а алкоголіків — з толку: розумніші з них лягали ночувати на іншому боці, не ризикуючи переходити уночі, інші ризикували, але виживали не всі[1]. |
Літо перевалило за половину, а друга половина літа, як відомо, втричі коротша. Після неї воно більше не йде, а стрімко добігає кінця[2]. |
Бо життя не завжди можна жити, часом треба від нього сховатися[3]. |
Бабуся Теодора[ред.]
Доживеш до дев'яноста шести і попробуєш дождаться, щоби тобі стало жарко[4]. |
Робіть те, чого вам хочеться. Не слухайте нікого. Навіть мене не слухайте, дівчата. Просто робіть так, щоб добре було вам самим, бо ніхто потім не оглянеться на вас, що ви робили щось, аби комусь було затишно, аби комусь було світло і не дуло. Ніхто не згадає[5]. |
Часи були інші, а люди ті ж самі[6]. |
Мієчка[ред.]
Найгірша тюрма — це ти сама[7]. |
Цитати про роман[ред.]
Ми завжди пишемо про себе, навіть якщо пишемо про інших людей – ти все одно щось витягуєш із себе. У «Спитайте Мієчку» є багато автобіографічних елементів, наприклад, таку близькість стосунків з сестрою я б не могла придумати. Ще якісь стосунки в родині – я багато що списувала з власної сім’ї, але сюжетні повороти прямого стосунку до нас не мають. Різні імена, обставини, події в житті, тож не можна сказати, що я просто описала епізоди зі свого життя, ні[8]. — З інтерв'ю з авторкою |
|||||
| — Євгенія Кузнєцова |
Сад — це також символ комуністичного підходу, такого собі спільного блага, яке зрештою так і не настає. Можливо, нам знову намагаються нав’язати ідею створення спільного блага, але вже міжнародні організації. Однак ця концепція не працює, і цей сад — закинутий, дерева в якому треба корчувати, — ілюструє це[9]. — З інтерв'ю з авторкою |
|||||
| — Євгенія Кузнєцова |
Хата мого дідуся і досі стоїть. Тепер вона набагато сучасніша, ніж була в моєму дитинстві. Ми з сестрою вклалися в ремонт, тому зараз там гарно і затишно. Я туди регулярно приїжджаю[9]. — З інтерв'ю з авторкою |
|||||
| — Євгенія Кузнєцова |
| — Євгенія Кузнєцова |
Попри легку манеру письма, роман «Спитайте Мієчку» — це тонкий аналіз зміни гендерних ролей в Україні впродовж останнього століття. Він відображає процес розвитку жіночої емансипації із покоління в покоління. Демонструє, як соціальні та політичні зміни формували країну та її народ. Цей роман підкреслює, що сентиментальний рай, так легко віднайдений героїнями книги, насправді дуже крихкий і у нинішній геополітичній ситуації перебуває під постійною загрозою стати втраченим[10]. — З висновку робочої групи, що працювала над визначенням номінанта від України на здобуття Літературної премії Європейського Союзу |
Примітки[ред.]
- ↑ Спитайте Мієчку, 2021, с. 64
- ↑ Спитайте Мієчку, 2021, с. 228
- ↑ Спитайте Мієчку, 2021, с. 264
- ↑ Спитайте Мієчку, 2021, с. 24
- ↑ Спитайте Мієчку, 2021, с. 34
- ↑ Спитайте Мієчку, 2021, с. 45
- ↑ Спитайте Мієчку, 2021, с. 251
- ↑ Любов Базів. Євгенія Кузнєцова, письменниця, номінантка «Книги року ВВС-2021»: «У моєму письменництві, насамперед, «завинила» моя бабуся своїм сторітелінгом». Процитовано 2023-11-03.
- ↑ а б в Ольга Білоусенко. Село, їжа та сестринство. Процитовано 2023-11-03.
- ↑ Україна номінувала на літературну премію EUPL Євгенію Кузнєцову з романом «Спитайте Мієчку». Процитовано 2023-11-04.
Джерела[ред.]
- Спитайте Мієчку. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2021. — 272 с. — (Художня проза). — ISBN 978-617-679-855-2
