Солон

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук
Солон
Illustrerad Verldshistoria band I Ill 095.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Галерея зображень у Вікісховищі

Солон (грец. Σόλων, близько 640 до н. е. — 558 до н. е.) — афінський політик, айсимнет, реформатор і законодавець, елегійний поет доби архаїки, один із «семи мудреців». Заклав основи Афінської демократії.


  • Докоряй другові наодинці, хвали — привселюдно.
  • Коли при владі, не тримай на посадах біля себе лукавих людей, бо в чому вони згрішать, звинуватять тебе, як керівника.
  • Мовчання закріплює промови, а своєчасність закріплює мовчання.
  • Не винось вироку, не вислухавши обох сторін.
  • Давай поради не ті, що приємні, а ті, що корисні.
  • Рівність не породжує війну.
  • Слово є образом діла.
  • У всьому потрібна міра.
  • Уникай задоволення, яке породжує печаль.
  • У великих справах усім подобатися не можна.
  • Хто під час міжусобиць не стає на жоден бік, той, певно, безчесний.
  • Багатство породжує ситість, а ситість — нахабство.
  • Того, хто проводить життя в бездіяльності, може кожний звинувачувати перед судом.
  • Незважаючи на все, що я витримав, стаючи старшим і мудрішим, роблю висновок, що все у житті — благо.


Джерела[ред.]

  • Мудрість віків: вибр. афоризми/упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 10-11
  • Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 158-159